Вцілому ж я гуманіст, не те що Ви, папаша...

Вкотре змиваю з будинку наркоманські написи. Спиняється старенька бабця інтелігентного вигляду.

- Пишуть?
- Ага.
- Тяжко змивається?
- Та да, а шо робить.

(пауза)
В нас також один художник був. Малював, малював. Довго.
- І шо?
- Хлопці припильнували, чергували в машині.
- Зловили?
- Ага.
- І що?

(дуже спокійно і буденно, старечим голосом)

- Руки зламали!
- Еммм, як зламали?
- Так. Сказали ще раз помалює - тут лежатиме.
- Оу фак! Мені б їх на аутсорс! Хто такі?

(Бабця, змовницьки на мене глянувши):
Підійдіть на вулицю Х, офіс партії Х. Хлопці дають сі раду. Там де вони - вже не малюють.

Завіса