Погляд з тамтого боку

    В мене є родичі в Англії - рідна сестра, що виїхала 15 років тому, і її чоловік - расовий англосакс, і двоє їхніх дітей, що в принципі для цієї оповідки особливого значення не мають. А може й мають, все ж таки наявніть дітей на світогляд впливає дуже сильно. Сестра - завуч в школі в північному Йоркширі в р-ні м. Скарборо на узбережжі Північного моря, її чоловік - спеціаліст по казіно, вік трохи старший за мій, сестра трохи молодша. Живуть в селі в 40км від Йорку, село виглядає в порівнянні з нашими селами фантастично. Народжений в м. Лідс, має там купу родини. Фух. Ніби з даними про фокус-групу - все.

     Час від часу, з перервою на війну, вони приїздять на літо в Україну. Чому з перервою на війну - бо боялись. Цього разу в мене вийшло попиячити з Річардом у Львові, і поспілкуватись на ходу на глобальні теми. Ми обидва це любимо, він чувак толковий, має на все свій погляд, побачив багато світу, і любить поговорити.

Після цих розмов я вирішив занотувати такий собі фідбек про побачене у Львові, а про фіксацію у блозі його думки на нас і ЄС він попросив мене сам. Далі я напишу від першої особи. Все сказане жодним чином не претендує на істину, це просто думка однієї родини, яку я записав.

1. Ваші жінки і дівчата вдягаються так, що я б дуже хотів, щоб так стильно і зі смаком вдягались жінки в нас. В Англії жінки на роботу ходять як чоловіки, а поза роботою дуже часто виглядають як остання повія у Львові - кілограм шпаклівки на фейсі, спідниця, коротша за мої труси, високі каблуки, топ, що ледве прикриває цицьки, і при цьому натягується це дуже часто на фігуру, якій все це зовсім не пасує - от слова "совсєм". На ваших дівчат і жінок дивитись за невеликим виключенням приємно - вони в міру нафарбовані, вдягаються зі смаком, і уважні до зовнішності. Зупиніться, і ніколи не копіюйте цей ідіотизм в нас.

2. Паби-ресторани, на другому після дівчат місці, а як жеж :) Кожен бар-паб-ресторан, в який ми з тобою, ЄвБен, ходили (їх було штук 10) - унікальний, має свій стиль, гарний сервіс, і смачну їжу (від кухні в Єгервальді Річард був взагалі в захваті, і в якийсь момент голосно сказав - "Who the ...ck cooked this?!". До слова, він в темі шарить, і колись навіть мав свій ресторан.) Що не сподобалось - їжу подають в ресторанах в основному не всім разом, а як зготують - дивна для Європи практика. Також, People aren't violent when they're drunk. I feel safe.

3. Родинні цінності. У вас батьки більше гуляють з дітьми, більше бавляться з ними, родину частіше видно разом. У вас збереглось те, що дуже б хотілося зберегти в Англії, де все це здеградувало, і тепер норма мати 5 різних дітей від різних татів, почавши в 17 років, і не займатись ними.

4. Освіченість. Я не люблю комунізм, але мабуть це спадок срср, що люди в масі суттєво освіченіші за середню людину в Англії, і це дуже впливає на все.

(Думаю, тут думку можна вважати експертною, все ж таки сестра - щось типу завуча в школі в Йоркширі. Перегорнувши Ярославин зошит з завданнями на літо в 6-й клас, вона впевнено сказала, що її учні не зроблять це в 10-му).

5. У вас відсутня або мало виражена сегрегація. В Англії якщо в тебе дохід, що нижчий за середній, ти в 90% випадків - ідіот, що оточений ідіотами, і "виховує" дітей-ідіотів. Які не читають книжок, нічим не цікавляться, і не мають жодного майбутнього. Якщо в тебе дохід середній, ти витрачатимеш купу грошей, щоб просто ізолювати своїх дітей від впливу цілого прошарку суспільства з низьким доходом.  Тут у вас сегрегація не поширена, люди живуть вперемішку, і вцілому в плані виховання і освіченості справляють куди як краще враження.

6. У вас душевно. Багато питань можна вирішити розмовою з живою людиною. В нас більше правил на всі випадки життя, що має один негативний сайд-ефект - витісняється живе спілкування і людські стосунки.

7. Загалом, складається враження, що ви взяли за мету скопіювати в нас все, замість скопіювати те, що добре, і відсікти треш. 

8. І наостанок. Женья, ду нот джоін EU. Your country is lovely. You will loose your identity and get number of negative things EU suffers from. Develop your country, you have everything!

(в цьому місці я страшно здивувався, і сказав що стати частиною ЄС - це наша національна ідея, яка не сходить з вуст політиків і екранів фейсбуків.)

Я свідомо не роблю жодних висновків, і не висловлюю своєї думки про все це. Але принаймні для мене цей погляд зі сторони - цінний. І я точно можу сказати, що, вбиваючи в голову пастви думку про вхід в Еуропу, мало хто насправді уявляє куди він хоче увійти...