Проповідь таксиста

Трохи пафосний, але повністю правдивий текст.

Це був типовий таксист на старому розбитому бусі. Молодий хлопець, до 30-ти. З дівчиною, що сидить на підлокотнику, бо інакше нас четверо ніколи б в кабіну буса не влізло. Ну класика. Потім вона вийшла, і ми лишились троє. З Зеленої, 253 до Гвардійської між нами - мною, Джаспером, і таксистом, була звичайна вікінгська розмова - про те скільки років машині і прочі карбюратори. Джаспер - зветься так тому, що Стьопа чомусь весь в якихось диких шрамах. Хто читав Сутінки Стефані Майер - зрозуміє. Ну але не в тому справа.


       На Гвардійській Джаспер зачепив протести в Києві. І тут таксист каже - спокійно і без пафосу, ніби далі про карбюратори говорить:

- Я вважаю, що якщо лише сидіти вдома, триндіти, бухати, і обурюватись в фейсбуці - ми втратимо країну. Росія забере своє, Угорщина своє, Польща забере нас. Держави не буде. І в цьому буде винне наше покоління, бо ми зараз молоді і сильні. Я цього не хочу, мені перед своїми нащадками буде за це соромно. Якщо я відчуваю, що це правильно, і протест доцільний і вчасний - я беру в цьому активну участь. Не можна сидіти склавши руки і чекати поки нам зроблять за%бісь за нас. Так не буде. Потрібно самим щось вирішувати і самим щось робити, щоб було краще.

     Я від здивування аж прокинувся. Він розповів ще багато цікавого, і виявилось, що цей хлопець дасть багатьом величезну фору в рівні свідомості і активності. Можливо не кожен зможе піти добровольцем на фронт як він, так розуміти процеси як він, чи брати таку активну участь у протестах як він. Але його заповіт я б пропагував якомога ширше. Ніхто не зробить нам добре за нас. За успішність країни відповідає молоде і сильне покоління. Тобто ми з вами. Провівши активну фазу життя лише за набиванням кишень, гулянням, і пи%%єжом, може статись так, що потім нам буде соромно перед нащадками. Цього розуміння я аж ніяк не чекав від таксиста на розбитому бусіку.

      В цей момент ми пришвартувались на вулиці Каменярів, і почали з Джаспером викидати з буса лотки. Сьогодні настав нарешті той день, коли дощі припинять розмивати тротуар біля нашого будинку через зіпсовану одним дебілом водовідвідну систему. Сьогодні ми це полагодимо. І хоча б за сьогоднішній день нам соромно перед нащадками і таксистом точно не буде.