Tikkun Olam: Саша і Про

Це той випадок, коли ти 4-й раз відвідуєш те саме місто замість ліпити три нові наліпки на хлд, і зовсім про це не шкодуєш. Бо в цьому місті живуть друзі. Цього разу нам запустили віззейр, і замість 8 годин кордону і 12 годин автобанів, дорога двері-двері зайняла чотири години. Так-так, це не помилка - чотири години, і ми опинились в обіймах Саші, Олі, і їх незрівнянних стейків.

Додому нас проводив Саша, я згадав що вдома є портвейн, і ми роздушили його на балконі під задушевні бесіди. Ехх, є на світі люди, компанії яких мені завжди мало...

Мабуть найулюбленіше моє місце у Берліні, не рахуючи балкону Саші і Олі. Тут завжди спокійно і затишно, не зважаючи на неймовірну футуристичність місця.

Гітлер капут!

Доречі, бачили як в Німеччині розслідують дтп з жертвами. Я не бачив що сталось, але очевидно пішохід потрапив під автобус. Вулицю миттєво перекрили повністю - всі смуги. З'явились слідчі, які малювали спец. пастою жовтого кольору фігурки, ставили мітки, фоткали. Тривало це дуже довго. Подібне мені розповідав родич з Англії - при дтп з жертвами закривають хайвей на 6-8 смуг. Для чистоти розслідування чому загинула Людина. Весь хайвей. Чуєш, Карле! Можливо я неправий, та для мене це - показник вартості людського життя в країні.

Ладно, то таке. Я з двома прекрасними дівчатами в поході берлінськими пабами. Це вже стало неодмінною традицією при відвідинах Берліну. Треба пожалітись - продавати бухло по 20 грам - це на відміну від перекриття дороги після дтп - акт потворної зневаги до людської гідності. В результаті 50гр єгеря я випив за 250 грн - за ці гроші у Львові можна набанячитись оним напоєм до зелених собак. Жахх і ганьба. В мажорному Амстердамі 50гр 12-річного в пабі 6.50є.

Амстердам

Іванка з її неймовірною правильністю точно мала побачити це місто :) Ранок видався такий собі - ми були дико сонні після Берліну, і тому, ледь доплентавшись до центру, вирішили поспати на лавках в центрі району ч. ліхтарів. За деякий час ми зрозуміли, що нічого з цього не вийде - нас постійно будили своїми проповідями екскурсоводи, і ми рушили спати на вокзал. Там, знайшовши диванчики, ми покуняли 2-3 години, і зрозуміли що це також не воно. Поїхали в Гарлем - зачекаємо на Про там. І от там нам відкрилось щастя! Газон. Величезний. Чистий. Просто навпроти будинку Про! Ми лягли на нього, і прекрасно відпочили, аж поки з перехрестя нам не почав махати руками Професор.

Тут він і живе.

Море. Північне. Я вже переживав, що не потрапив до нього цей рік, аж тут я опинився з іншого боку моря, за 200 миль від місця де живе Наташа по морю.


В той час коли турки і греки ставлять на пляжах крани щоб помити ноги від піску, відсталі європейці ставлять щітки для чистки ніг :)

І все було б так само мирно і прекрасно, ми б насолоджувались природою і морем, але ввечері ми домовились з Про зануритись у нічне життя Амстердаму. В планах був ірландський паб, трешовий стрип-клуб, ще один стрип-клуб, і обхід району червоних ліхтарів.

Паб Durty Nelly's - атмосфера, косміческі рьобришкі, і редбрест 12 по 6.50!

В обох стрип-клубах La Vie && Banana Club Іванці так виглядає що не сподобалось, а нам було ок, хоча і капєц дорого. 30 євро два по 50 дешевого віскі і вода. Зато прекрасні дівочкі, які втім не рухали нас, мабуть бо ми були з дамою. І ось під кінець вечора Іванка сказала, що оскільки вона не п'є і голі баби натхнення їй не приносять (дивно!), вона дістала кекс з МарьВанною, і хутко прожувала. Ми прослідували за нюй, але, забігаючи наперед, нас не вштирило, зате за деякий час ми почули вигук "Слава Україні!". Йопть. Ну ми-то бандерівці цей пароль знаємо, не спасували. Ми запросили двох студіозів-фізиків на 50 в паб, де Професор заходився пояснювати їм концепцію простору-часу і загальну теорію Ейнштейна. Просто їм не заканало - ми з Про останні дві години за чаркою тринділи саме про це, і Професор вирішив долучити їх до дискусії.

Про пояснює студентам-фізикам суть теорії Ейнштейна.

В цей момент Іванка подумала що нас з Про зараз будуть бити, і забрала нас з наукової платформи. Ми сіли в потяг і ледь доїхали домів. В дорозі Професор відкрив лаптоп і замовк. Було видно, що по клавішах він не тисне...

Наступний день ми вирішили що нас не вштирили кекси бо ми їли їх після алкоголю. І ми вирішили повторити експеримент.

Сиділи, слухали Енжойкіна, і чекали приходу. Знову не вштирило. Потрібен ще один візит в Амстердам...

Гарлем. Прекрасне місто, як і вся бачена мною Голандія - найрозвиненіша з країн, що я відвідав. Вона виглядає навіть краще за Англію. Було б в мене тисяч 10 в місяць - мувнувся б :)