Набув ручку і блокнот...

Скіполь - аеропорт намбер ван

Вперше в житті я потрапив у таку ситуацію. Літак з Дубліна вилетів на сорок хвилин пізніше, і відповідно, на 40 хвилин пізніше прилетів в Амстердам. Причому сів він, здається, десь на автобан за межами аеропорту, бо до стійла їхав хвилин двадцять на хорошій швидкості. Часом переїжджаючи мости, і наввипередки з машинами.

Літак авіакомпанії Аерлінгус - там все чудово, окрім того, що можна подохнути з голоду - не дають навіть води...

Програмісти

В айропорту Дубліна я купив віскі для спільного розпиття у компанії Героїв, і вирішив його загуглити. Одним з лінків в гуглі виявився лінк на 4френдс, який і привів мене на TripAdvisor:

Прошу подивитись уважно на ревьюверів.

Паби Дубліна

Декілька фото з Дублінських пабів, і самих пабів ззовні. Всередині фотографувати важко - там як правило купа народу, який рухається, та голосно говорить, намагаючи перекричати фон. Що в їхніх пабах чудово - там заборонено палити, і добре працює вентиляція, тому перебування там комфортне, і після нього не треба прати одяг, як після барів Львова.

Gay flag

Сьогодні помітили, що на фасаді нашого готелю гордо рєєт гей-прапор !

Дублін кулінарний

Я хоч і повний профан в їжі, та Дублін - дуже продвинуте в кулінарному плані місто. Тут безліч пабів на будь-який смак, з яких ми найбільше вподобали ПортерХаус Централ, ГастроПаб на Графтон стріт, та ще кілька цікавих закладів. Середня ціна за головну страву, якої часом може вистачити на двох не дуже голодних людей, становить в районі 15 євро. Води як правило наливають на шару скільки забажаєш, тож пити можна і не замовляти.

Це не дуже широко відомо, але ресторани мають свою систему зірок. У світі існує організація з невідомою мені назвою (насправді ліньки копАти), як була заснована дядькою на ім"я Мішлен. Інспектори цієї організації досліджують ресторани в багатьох країнах, та найкращим з них присвоюють зірковість - від однієї зірки до трьох. До об"єктивності перевірок підходять тут дуже серйозно - робота інспекторів завжди анонімна, зірку неможливо купити, інспекторам навіть радять не видавати свою професію родичам. Почитати про це докладніше можна тут.

В Україні відвідати "зіркований"  ресторан не вийде ні за які гроші - їх в нас просто не існує.

У Дубліні є кілька таких ресторанів - здається, два двозіркові, і до десятка однозіркових. Ми вирішили відвідати один з однозіркових - Locks Brasserie.

Це мало схоже на люксові ресторани у Львові. Мені здалось, що тут більше уваги приділяється кухні і якості обслуговування, ніж розкішності інтер"єру, ремонту, лоску. Приміщення, м"яко кажучи, "падуставше", все стареньке (як і в інших пабах), офіціанти вдягені в джинси і кеди. Всередині досить шумно і людно - жодного пафосу і рафінованої публіки.

А от і меню:

Та м все складно, я нічо не зрозумів, і тому замовив першу страву, в якій побачив знайоме слово "порк", що обіцяє добру їжу. Стартером був якийсь французький суп з трюфелями.

Після досить довгого очікування, приїхали страви:

Суп. Спочатку я подумав, що мене намахали, і замість супа дали мокру тарілку з невідомою коричневою субстанцією на дні, та офіціантка не забарилась, і суп в тарілках таки з"явився.

інша страва.

Устриці.

Порк :)

Середня вартість стартера - 12 євро, головної страви - 25 євро. Та у вас є вибір - можна за 22 євро замовити один з трьох стартерів, і одну з 4-х головних страв. Що я і зробив. Все було дуже смачно і поживно.

Шопінг в Дубліні

Сьогодні, любі друзі, я розповім вам про те, що мутить наш разум - про шопінг по-дублінськи.

Ви думаєте, це у нас в магазинах все є ? Ха-ха ! Что ви знаєтє про украінскую ночь !

Ми живемо в самому центрі - на вулиці з чесною назвою Темпл Бар. В межах 10 хвилин пішого ходу є з десяток величезних шопінг-центрів на будь-який смак і кишеню. Українські програмісти - люди по дублінським міркам не шибко  багаті (unlike Ukraine), тож наше місце - в Пенісі:

Ось Пеніс зсередини:

Жіночий поверх...

Це просто нескінченні - до горизонту - стойки з лахами всіх марок і систем, я навіть близько не уявляю де вони набираютьлюдей на все це шмаття. Певно жінка, потрапивши сюди, може злетіти з гальм...

А ось інший торговий центр з іншої цінової категорії - Jervis:

А ось - магазин іграшок. Там нічого, крім іграшок, немає:

Один відділ. Всього їх 11. Глибина відділу - до 15 метрів на око.

Що тут сказати - споживацьке суспільство, де є товари на всі смаки...

Ще трохи Дубліну

Пропала собака:

 

Пройшовшись від офісу до ресторану, побачив розкішний будинок з купою нетипово крутих машин у дворі. Виявилось, міський консулят чи щось таке:

- Ваші урядовці їздять на таких машинах ? Я думав, вони у вас всі на роверах...

- Ми б хотіли, що це було так :)

Це напевне вони проапгрейдили такий ровер, бо вже не сила була на йому їздити...

Пам"ятник Бурчику в Дубліні. Видатний український програміст, який працював і пив віскарь в Дубліні в лютому далекого 2012 року:

Вони називали його Бурке...

Пишаймося !

Дублін-1

Продовжуємо радувати наших поціновувачів свіжою дублінятіною, приправленою відбірною гомосятіною.
Отже, ми не напиваємось (щоб не було 1:0), стараємось по одному коридорами не ходити, і практично не миємось, щоб бути непривабливими для наших ідейних ворогів.

Подорож до Дубліна - дорога

Дотримуючись всіх правил суворої конспірації та світломаскування, пишу пост з готелю для геїв.

Подорож в Дублін зайняла 13 годин, і цього разу пролягла через аеропорти Львова (імені Данила Галицького), Києва (імені Верховного покращувача), Парижу (імені Шарля де Голля).

Голуба устріца

Ми летимо в Дублін ! Візи готові, речі зібрані, і от перед поїздкою я вирішив глянути на наш готель, і перший ж відгук дещо мене стурбував:

Arrival: on arrival you are presented with a massive gay flag on top of the entrance and you walk in and it's amazing entrance and decor. On enquiring this is not a gay hotel even if decor says otherwise. Why the gay flag?? No one was able to answer that.

Формула щастя

Отак виглядають ці чотири речі очима маленької художниці:

Формулу щастя розкриптувати власними силами не вдалось, особливо дивним виглядало слово між людьми внизу картинки. Виявилось, що це слово "дерево", написане навпаки. Чому навпаки ?
Бо це не просто слово ! Це мама бавиться з татом в їстівне-неїстівне, мама кидає м"яч, і каже "дерево", а тато - лопух - ловить. Всім смішно. Щастя і радість одночасно ! А світло йде від вогню, бо все це відбувається разом зі смаженням ковбасок.

Грустішка

Школа моєї мрії

В школі проходить конкурс малюнку на сабжеву тему. Я думаю, переможця вже визначено :-)

Благодійність

Кожен з нас декілька разів на день з різних джерел чує прохання допомогти іншим людям.

Нажаль, біди на світі дуже багато, а наша недодержава про людей піклується недостатньо. В них інші пріоритети, але це вже зовсім інша тема...

Я завжди хотів допомагати людям в скрутних ситуаціях, і мені завжди було дуже важко дивитись на оголошення з проханнями врятувати життя комусь, особливо якщо йдеться про дитину. Дивитись, і при цьому нічого не робити. А перерахувати гроші  - дійсно непросто - потрібно переписати реквізити рахунків, піти у відділення банку, відстояти чергу, пояснити касирці з квадратовими очима, що це благодійність, і теде. Щоб через тиждень отримати дзвінок що платіж не пройшов через неправильну цифру в рахунку.
Картка Приватбанку з привязкою до приват-24 вирішила це, і тепер я можу пишатись тим, що за 5+ років допоміг багатьом десяткам людей. Я це говорю не для того, щоб всі видихнули - "який класний пацан !", а для прикладу - це дуже просто, це дуже приємно, це дуже швидко, і для програміста фінансово це взагалі не відчутно. Раз на місяць замість віскаря побухаєте "Славою" - всьо одно залишитесь елітою :)

Зробіть це, і, можливо, ви врятуєте чиєсь життя !

Старі фотографії

Серверна - місце самовідданої праці, і кльових пьянок. Стоять - Ігор Бібко (Учитель), Гєна, невідомий, Броніч. Сидять - я, Юра - головний інтернетчик області.

Перший візит в Житомир після переїзду у Львів. Герої Болграда.

Вузол інтернет, адмінська кімната, кімната чергової зміни. Герой, Гєна, Аня, Я, Юра, Толян.

Біля входу. З права на ліво - Гєна, я, Юра, Коля (олігарх). За задньому плані Прадо Колі.

Перше робоче місце на логіці.

Перший кабінет.

Нескінченні коридори старого офісу.

Ой який класний був телефон. І працював би далі, та щось там сі вломило - почав стріляти у вухо при дзвінку.

Чортик з кіндер-сюрпризу. Загубився у походах і боях.

А от шишка ця і досі лежить в мене на столі.

На екрані - перший інтерфейс айронпорт-адмінки.

А це - день після нашого весілля. Ох яке полегшення відчуваєш, коли цевсе нарешті сі кінчило :)

Вічність. Це коріння і досі там. Незмінне, на відміну від нас...