В подібних "кубриках" зазвичай працюють люди в нашому офісі:

Спеціально для Олега С. з роботи. :-)

Коридор частини офісу де сидимо ми.

Світлофори в США самі собою тебе не пропустять, точніше не всі. Наприклад в нашому місті Сан Бруно тре натиснути от таку кнопочку і чекати зеленого світла. Доречі, дорожніх знаків тут не-ма-є. Не бачив жодного. Все написано словами англійською і плювати вони хотіли на міжнародну систему :-)

На ці фрішні цукерки що лежать у холлі в мисці я давно точив зуба. Нарешті вчора наважився попробувати. Виявилося що це ... камінці :-(

Паста-Помодоро - италійська їжа, непогано. Обслуга прикольна - сьогодні сіли на вулиці і не знайшли в меню того що замовляли минулого разу. Сказали офіціантці. Так вона весь час біля нас стрибала і вибачалась, а потім взагалі принесла фрішне блюдо щоб провину компенсувати :-)

Не хотів викладати цю фотку, бо я вийшов на ній якийсь дрібненький. Насправді я великий, то є оптичний обман :-)

Meeting-room. Таких кімнат тут до чорта - люблять вони мітингувати. Прикольно що кожна кумната має свою назву.

Серверна з іншого боку:-) Ніхто не може перемогти жмути дротів

Серверна замовника - дуже вражає - огромна кімната вся заставлена стойками з залізом.

Так нас попередили про ремонт кондюка, підсунули це під двері. Правда вони не прийшли, і це вже по-нашому - домовитись і не прийти. Потихеньку йдуть до культури :-)

В номері 2 ліжка, на кожному - 5 подушок :-) Для чого - ХєЗ. Ну ладно хоч би були різного розміру, а вони всі однакові. Ліжко розраховане на одну людину, п"ять там хіба поставити можна

Ключі для офісу айронпорта. Те саме що з готелем - жодної охорони, хоча офіс великий, в будь-який час можна зайти приклавши ключ до віконця. Без ключа відкривається туалет :-)

Це наш ключ в готель. Електронний, відкриває наш номер і всі публічні двері. Входів в готель купа, штук 10 напевне, жоден не охороняється, всі скляні і всі цілодобово відкриваються такими ключами. Охорони довкола - жодної. Таке враження, що злочинців і просто дебілів тут не бояться. Казка...

Машина схожа на автівку Боба, стїть біля айронпорта. Виявилась не його... Американці люблять все велике, потужне і всепрохідне, хоча навіщо це їм при їхніх дорогах я не розумію.

Архітектурні форми на кшалт транформаторних будок тут люблять ховати серед кущів, що дуже гарно виглядає. Шкода що це неможливо в Україні де люди люблять під кущі справляти малу нужду, тому мудрі наші виробники стандартів напевне заборонили це з міркувань безпеки.

Не втримався і сфоткав цю колонку. Такі я з задоволенням розстрілював в Duke 3D з RPG

Озеро в офісній частині міста, біля нашого офісу. Взагалі все надзвичайно гарне і зелене, траву вони здається не садять а кладуть готові полоси з землею внизу. Сміття не бачив ніде і ніколи, як прибирають його також не бачив. Невже не смітять... Стоп. Бачив таки як сіття прибирають. Машина схожа на шаттл, з усіх боків утикана всяким інтрументом. Х... з пропеллером короче :-)

Обідаючи під офісом на столику помітили як вантажать бокси. Масштаби вражають - ціла вантажівка.

Намагаючись залізти на цей камінь я тільки дивом не гепнувся - завбачливі архітектори виклали його верх дуже слизькою плиткою і я втримався тільки завдяки акробатичним рухам. Були всі шанси побачити фото непритомного Євгена біля кордону айронпорта...

Альтанка під нашими вікнами. Шкода що посидіти там навряд чи вдастся - на вулиці +15 і вітер, холод собачий.

Вигляд з вікна номеру. Серед дерев - приміщення басейну.

Теж двір готелю

Ми у дворі готелю Courtyard Mariott, містечко San Bruno, практично під нашими вікнами

Аеропорт Schipol, Амстердам

Аеропорт величезний, але зроблено все дуже толково, завдяки чому заблукати неможливо (на відміну від аеропорту Сан Франциско :-) Дьюті-фрі приймає до оплати долари, є купа всяких кафе де можна недорого і смачно поїсти.

Початок подорожі у США, Бориспіль

Літак в Амстердам з Борисполя: