28 пунктів Трампольота

План хороший насправді. Настільки хороший, що я сумніваюсь, що х-ло на нього пристане. Результат на полі бою однозначний, грошей нема, воювати народ масово не хоче, і дотиснути - лише питання часу.

В сухому залишку: 

Матеріально росія набуває по суті величезний шмат в ноль зруйнованої території і +- 5млн населення. Доречі, територія ця далеко не райське Баунті, бо вона вщент зруйнована і загажена війною. Я просто боюсь уявити що було б якби всю цю територію зараз віддали Україні назад. Хто відновлюватиме ці руїни? Хто реінтегруватиме цих людей? Це не під силу навіть росії, не те що нам. Добре було б лише нашій владі, бо на цьому спиздили б десятки мільярдів доларів. Але - не повернуть, і тому Україна втрачає 25% території і 25% населення.

А тепер про нематеріальне. На мою думку абсолютна більшість експертів і політиків не розуміють, що сенс цієї війни якраз там, в нематеріальному. Я доречі не віддупляю як можна воювати і приймати рішення, якщо ти не розумієш за що йде війна. Але то інша тема. Отже, головний нематеріальний результат - зруйнований повоєнний світовий порядок. США з НАТО під пахвою показали свою повну неспроможність хоч щось вирішувати і воювати за свої інтереси. Їхній майже сторічній гегемонії - кінець. Рашка і сателіти навпаки показали, що готові за свої інтереси воювати роками, і що вони реально сильні. В них реально працююча зброя і військова промка, нрм далекобійка, розвідка, і навчена сухопутна складова війська. А ще в них вміння стратегічно планувати вдовгу.

Колективна Європа (її політичні еліти, а не пересічні посполиті) в новому світовому порядку гуртом релокується на геополітичний петушиний кут як збіговисько лицемірних дегенератів, імпотентів, і провокаторів. Вони по суті програли рашці не те що на землі, а навіть просто технологічну війну. Програли, зауважу, відсталій економічно і технічно країні, населення якої в 5+ разів менше за населення колективного Заходу, а про промисловий і економічний потенціал я взагалі промовчу. Здатність колективного Заходу стратегічно щось планувати також тепер зрозуміла - повна деградація і декаданс.

Колективна Азія показує, що срати вони хотіли на обісраних старих гегемонів, їх ніхто не боїться і не поважає. Будуть продавати і купувати що хочуть і в кого хочуть, блокуватись з ким хочуть і коли хочуть. Хоч з чортом лисим, як то кажуть, або дешевше було. Капіталізм, вибачайте.

Нам залишається лиш "пишатись" тим, що всі ці тектонічні зміни відбулись внаслідок війни на нашій території, зробити з цього висновки, зрозуміти ху із ху, і не повторювати помилок. А ще - визнати втрати і гіркоту поразки, змиритись, і знайти в цьому натхнення для відродження держави на здоровій основі і з реальним уявленням про Світ замість дебільних фантазій на рівні казки Дванадцять Місяців. В цьому немає ніц унікального - більшості держав поразки у війнах останнім часом стабільно  приносять відродження і бурхливий розвиток. Таке могло б статись і з нами.

Але - не станеться. Поразку продадуть народу як перемогу. А опісля ми знов візьмемось за старе, і за величезні  борги тепер вже остаточно перетворимось на колонію і клоаку на узбіччі Європи. Тому що... тому що ми такі. В нас немає стратегії, немає ідей, немає мети, і немає лідера. Всі наша стратегії за останні двадцять років - присмоктатись до рашки чи до ЄС - це не мета і не стратегія, це квінтесенція дебілізма і комплекса меншовартості. Цивілізаційний тупік. Але - інакше не буде. І це с-ка дуже сумно.

 Амінь