А всьо, бля!

Вранці мені написав Мар'ян - "Ти бачив міт 1:1 на 15 хв з Брентом для тебе, мене, і ще 4х людей? Не знаєш що це?".
Роботи на той момент було мало, і я навіть не глянув вранці в календар, тому про мітинг я не знав. Ейчер на питання відповіла - "Хочемо обговорити орг зміни в командах". Ми поприколювались з Мар'яном, що нам пи%да, і я про це майже забув. А в 18:15 зайшов в гугль міт, і сталось те, чого я чекав з найпершого дня на цій роботі. Мене - вперше за життя - звільнили з роботи! Ось перший останній пулреквест!

А ось перший:

Ось мій перший пост після звільнення.
Тепер настав час писати новий пост. 

Взагалі, сумно. Цьому фото лише рік і 10 місяців...

Farewell letter

     Вісім років тому, страшно зайо%аний посадами, роботою, промоушнами, і о%уєнними перспективами Великої компанії, я проводив черговий пізній вечір в офісі, намагаючись встигнути хоч щось з тої безмежної кількості тасків, відповідальностей, і обіцянок, які я на себе набрав. Пізні вечори і ранки до 10 були єдиним шансом трохи підтягнути справи, бо лише рано вранці і пізно ввечері життя в офісі стихало, мітингів не було, і можна було попрацювати.Раптом гулькнув скайп, який зазвичай не віщував нічого доброго, крім зайвої роботи, чи нагадування про недороблену стару.
Але цього разу це був старий колега @volodymyr з питанням: "Ти не хочеш попрацювати на Йолу?"

     Хоч я навіть не думав про пошук роботи, стан мій на той момент був такий, що я на автоматі сказав - "Так", і за два тижні звільнився від маси посад, обов'язків, бісової кар'єрної гонки, і став просто програмістом.
З того часу моє життя знову стало життям. Я чудово попрацював, пізнав щастя мати власний кабінет без жодного начальства і навіть колег, і працювати з дому за чотири роки до того як це стало мейнстрімом через ковід. На йолі в мене були найкращі і найдовші за життя корпоративи, найдвижовіша і найнатхненніша робоча движуха імені @eugeneford, найдиктатурніша диктатура імені самі знаєте кого, і ще дофіга всього, що згадується як суцільне робоче щастя.

Три дні тому мені написала рекрутерка Яна, яка попросила організувати розмову з якоюсь компанією, і якій я чесно сказав, що наразі я не шукаю роботу. А наступного дня @marian.oleksyn спитав мене що я знаю про мітинг в моєму календарі з назвою HR sync. Далі ви знаєте. Як казали древні укри, ніщо не зупинить ідею, час якої настав 😀 Люблю всіх вас, дівчат особливо, і God Bless Yola!