Повна реплікація

Доктор Комаровський - класний дядька, хоча один з його заповітів педагогіки - давно відомий. І дуже простий. 

Мама й тато завжди думають однаково

Ніби азбука. 

А що я, як програміст, скажу, що на практиці таку повну реплікацію реалізувати буде зовсім нелегко? Це ж має бути якийсь шарений стан з миттєвим доступом обох сторін до цього стану. Щось типу сінглтона. Навіть якщо мама й тато (а ще ж є бабця і інші) постійно знаходяться в одній кімнаті, і в них повністю ідентичний контекст - і то будуть делеі. А якщо ні? Якщо з чистих пахучих сторінок книжки за 100 грн ми зійдемо в реальний світ, то буде так:

Тато й мама в різних кімнатах.

- Тато, можна морозиво з холодильника?
- Хм, горло не болить?
- Ні, все ок.
- То ти щойно давилась чи кашляла?
- Вдавилась чупа-чупсом.
- Та чому ні, можна.
(за кілька хв в кімнату вбігає мама)
- Скільки говорити? Ти будеш сидіти з нею (ним) коли він-вона захворіє?? Я скільки разів...

    І що б мав робити тато? Відправити до мами - вийде що тато настільки кретин, що не може прийняти рішення щодо пачки морозива сам. Піти радитись з мамою? І як це зробити? Адже якщо спитати маму вголос, і вона відмовить, вийде так, що винна мама. Що, може вартує усамітнитись з мамою в нарадчій кімнаті для прийняття рішення по суті? Кімната має мати класну шумоізоляцію, щоб навіть інтонацій не було чути, інакше буде видно дискусію. А якщо мама і тато по роботах?

Товарищі педагогі, така повна реплікація - це порушення CAP-теореми,що ви людям радите?