Трохи пафосний, але повністю правдивий текст.
Це був типовий таксист на старому розбитому бусі. Молодий хлопець, до 30-ти. З дівчиною, що сидить на підлокотнику, бо інакше нас четверо ніколи б в
кабіну буса не влізло. Ну класика. Потім вона вийшла, і ми лишились
троє. З Зеленої, 253 до Гвардійської між нами - мною, Джаспером, і
таксистом, була звичайна вікінгська розмова - про те скільки років
машині і прочі карбюратори. Джаспер - зветься так тому, що Стьопа чомусь
весь в якихось диких шрамах. Хто читав Сутінки Стефані Майер - зрозуміє. Ну але не в тому справа.