Збіги

Раптом я помітив, що в моєму житті почали відбуватись дивні збіги. Отримавши два збіги за два тижні, я вирішив писати це в блог для статистики, тегуючи словом "збіги".

Збіг перший, приємний.

      Шість років тому ми вперше з малою Ярославою поїхали в Карпати. На базу Лісова Казка. Про це було кілька постів на блозі. Там ми жили по сусідству з парою з Києва, з якими ми потім загубились на 5 років. І от тиждень тому йду я берегом Синевирського озера, день робочий, людей мало, а назустріч мені - Олексій, Оксана, і двійко дітей, яких тоді не було. Першою реакцією було "Так не буває!"

Збіг другий, страшний

       В п"ятницю Іванка мала паті з подругами, в однієї з яких чоловік - теж айтішник. Я його не бачив кілька років, причому останній раз - на спеціально організованій вечірці, де він 100% мав бути. А так - в місті - років Н не зустрічав. Іванка розповіла, що він пішов з Іпаму, і працює на якійсь маленькій фірмі... точно, згадала! Фірма Nravo! Жодного разу в житті я не чув про цю фірму, але ввечері того ж дня я з таксі побачив, як мені переходить дорогу згаданий хлопець. Ввечері я розповів про це Іванці, а вранці наступного дня я прочитав в новинах, що власника фірми Nravo знайшли зарізаним у власному під'їзді.

Спочатку я подумав, що це дивно. Потім - "а може я вже параноік??", але Іванка розвіяла мої страхи: "Але ж це не може не видатись дивним!"