Люблю вивчати все старовинне, отже для мене Львів - саме те що потрібно. Блукаючи старим містом, ніби дотикаєшся до минулого, і від цього захоплює дух. Кожна дрібниця має значення, бо це старовинна дрібниця. Все цікаво і незвично, бо Це збудували "дрєвніє Гаммі"...
Більшість туристів ніколи не побачать того що побачите зараз Ви. Такі місця не входять у туристичні маршрути, але вони дуже яскраво показують старе місто і всі його особливості і хвороби.
У цих районах, будинках, підворотнях живуть люди і зараз. Важко уявити проблеми, з якими вони стикаються - пічне опалення, не завжди є каналізація, і це в центрі мілліонного міста. Йоооой, щось тебе на фільософію потягнуло і Байроном наб...ло трохи. Фото давай !
Якби Ви жили у центрі Львова, Ваш вхід у під'їзд міг би виглядати так:
Або так:
Або навіть так:
А ось що далі, за входом - це власне сам під"їзд - судячи із запаху дуже популярне місце для відправки фізіологічних потреб. Ось чому я не люблю ходити сам по таким місцям - є ризик що тебе запідозрять у бажанні сплюндрувати історичну спадщину. Якщо нема компаньона (а дружина погоджуєтья лазити там не завжди, обов"язково вішаю на шиї фотоапарат.
Ось такі там трапляються електрощитки:
По-польські ніби там нашкрябано щось, я навіть читав - спробуйте й Ви.
Досить популярне львівське кафе з надзвичайно важкими суцільно-металевими стільцями:
Я тут навіть мав весільні фото, але мені ніколи не спадало на думку пройти далі за ці стільчики. А дарма ! Ось що за ними:
Двори такого типа називають "колодязі" - це з усіх боків оточений стінами простір між будинками. Вихід на вулицю через браму або двері під"їзду. Ось типовий "колодязь":
Червоні двері - ну простошедевр бляхарства :-)
І от там - по сходам вверх - хтось теж живе...
Той самий двір:
А далі, в кінці двору, ми побачили вузенький вхід незрозуміло куди. З"ясувалося що це теж під"їзд, тільки вже будинку з сусідньої вулиці ! І ми вийшли на неї. Ось вхід і цей під"їзд зсередини:
Двір біля Вірменської церкви:
А ось неймовірне популярне туристичне місце - кафе Дзига (відкрита частина):
Всередині:
Стіни завішані картинами місцевих митців, на яких іноді можна побачити знайомі обличчя:
Для любителів Ранєток - це Пікардійська Терція :-)
Інтер"єр там дійсно цікавий. Наприклад, оцей фрагмент стіни викладений цеглою з клеймом різних заводів. В ті часи вся цегла мала клеймо, я вже стикався з цим під час ремонту в своїй берлозі.
Вікна у Дзизі виглядають так:
Ось ще одна колоритна львівська кнайпа - "Під гасовою лямпою". Як відомо, її було винайдено у Львові ось цим перцем:
І ніби в цьому будинку:
Ось поки що і все. Це є найстаріша частина міста, будинкам в середньому по 400-500 років. Молодші квартали австрійських і польських часів не менш цікаві.
No comments:
Post a Comment