Північне море

Англія - це не лише чистесенькі вівці і інші тварини. Хоча якось їм вдається зробити так, що англійський віслюк пахне чи не краще за мене. А вівці не обісрані, а чистенькі - хоч зараз вивертай і як кожух надягай. Загадка природи мля.
Ех, ладно. Англія - не лише ароматизовані віслюки і вівці. Це ще й північне море.

Воно було від нас за дванадцять миль. Мандрівка даблдекером на другому поверсі через англійські села - це особливий кайф. Підкочує до зупинки приміський автобус, чистий як сльоза маршрутчика. Сидить там вуйко в краватці і білій сорочці, з виглядом свекра Кейт Мідлтон. Біля вуйка замість обриганої "торпеди" і поролонки з прорізями для копійок - якась хитра каса, з якої дзвінко сиплеться решта. Єдиний гандж - все це разів в двадцять дорожче за поролонку з копійками і бомжа за кермом. Ну то таке. 

Автобус приходить в приморське смт. Filey.

Я вилажу з маршрутки і на очі навертаються сльози. Курча, автостанція в смт...

Автостанція складається з лавки і двох туалетів - Ч і Ж. Входу нема, і нічого всередині теж нема. Аскетизм.

І довкілля:

Але нам потрібно далі - до моря. В Теско на автостанції натикаємось на салон купальників:

То є так зване йоркширське бікіні. Дуже розвиває фантазію. Виходу в них нема - найвища температура моря тут - 14 градусів.

Йоркширське бікіні на моделях.

Парковка для собак біля бібліотеки:

і інші приємні картинки дорогою до моря:

Парковка. Абсолютно легальна. Якимось чином їм вдається паркуватись так, що парковка вкрита ідеальним газоном. Я аж очам не повірив.

Це власне єдине місце на парковці. де газону нема.

Точно такий бусік я фоткав у Львові два роки тому.

Ті вікінги люблять майданчики такого стилю.

Десь на цій вуличці ми зайшли в китайський ресторан. Там не було абсолютно нікого, включно з персоналом. Ми походили, посиділи, пошуміли, і вирішили піти геть.

Та сама приміська маршрутка.

І власне, саме море. Воно дуже гарне - спокійне і суворе водночас. Воно може змити тебе припливом, якщо ти не перевіриш графіки на спеціальному сайті, і захочеш пройти по краю. Адже вздовж моря часто йде кам’яна стіна, яку не подолати навіть тікаючи від води.

А замість скель - гори болота. Я підходив, вивчав. Це - не скеля, це просто болото. Яке помаленьку розмиває море.

Ще море. Воно чудове. Якби воно було на десять градусів тепліше - тут був би рай на землі.

Дядько фотографував море. Таких тут чимало.

Колись тут був спостережний пункт Римської імперії.

Пляж:

Пляж колосально великий, рівний, і порожній. Деякі божевільні купаються.

Бікі йде по воду для замка.

Вся наша родина. Такі вітропротектори продаються тут скрізь. Вони захищають від холодного вітру з моря.

На море можна дивитись вічно. Навіть якщо в ньому не можна плавати. Набираєш булочок в Теско, сідаєш, і дивишся. Що ще потрібно для щастя...