google analytics

Saturday, April 13, 2013

Телебачення

      Давно я не бачив телевізора. І ось якось зайшов до тещі ввечері, та побачив Свободу Шустера. За рік, протягом якого я її не дивився - не змінилось нічого. Та сама нескінченна пустопорожня балаканина, ті самі тривимірні фігурки, які грають ті самі ролі. 
     Ось тривимірна модель непримиренного борця-бєспрєдєльщика, для якого немає авторитетів, і який не має страху. А для епатажу, щоб більше на його рожу дивились з того боку ящика, його імідж ляльководи приправили педерастією. Просто так більше дивляться.
        А ось непримиренно сперечається з борцем-бєспрєдєльщіком "Совість Нації". В цієї моделі святі очі, які нічого і ніколи не крали, та непримиренна до ворогів Нації позиція. Голос бринить, і кожна фраза в його - як вирок ! Як цвях в труну бєпрєдєльщіка-педераста ! Але той кожного разу знаходить потрібні слова, і ось вже в обох тривимірних моделей - 100-відсоткова підтримка щасливої публіки.
        І посередині безжальний арбітр ! В спектаклі для хомяків він виконує роль ведучого - в правильних пропорціях мішає все це гівно всіх цих персонажів, щоби воно сильніше бурхало, і по ту сторону екрану люди не потягнулись до пульта, і не проміняли це на...

"Довкола світу" !

             На цю передачу я також натрапив випадково. Суть ніби хороша - десять пар людей виконують різні завдання в різних частинах земної кулі. В фіналі на переможця чекає 500.000 грн. Пари різноманітні, але дуже характерним є мат і звинувачення жінок на адресу своїх чоловіків. Вони ще півгодини тому хотіли одружитись, чи вважали себе щасливою парою, а зараз готові порвати одне одному глотки, бо не встигли на літак в Дубай.
         Пари гарчать одне на одного, криють матом в пробках, і взагалі постійно знаходяться на межі божевілля через штучно створений режисером шалений стрес.
              І вся напруга цієї шаленої гонки передається на глядача - я через 10 хвилин зловив себе на думці, що кілька разів в принципі без причини гаркнув на дитину, яка затуляла екран, став збудженим і накрученим, і хочу дивитись і дивитись цю гонку далі, а всіх, хто мені заважатиме - зупиняти.

І раптом я зрозумів, що це потрібно виключити. Хоча б тому, що зроблене воно з єдиною метою - захопити мою увагу, загіпнозувати мене і мені подібних картинкою, що часто міняється перед  очима,і не дає можливості задуматись. А поки я не думаю - щось мені впарити - через явну або приховану рекламу.
Все ж таки добре, що я викинув телевізор !

2 comments:

Sergii B. said...

Міхалич, пробач за цинізм, програми телебачення у ящику діляться на пару категорій: тупі серіали; шоу, де треба пройтись по трупам / з'їсти усіх, або якась тупа хрінь типу 'битви екстрасенсів' , абощо, аби піплу було про що поговорити. Телебачення зараз заробля бабло. Ніхто не думає про просвітницьке значення телебачення. Хочеш щось подивиться - знайди контент сам. Можу порадити щось типу Discovery or Travel channel. Це не шкідливо для психіки.

Eugene Koval said...

Що тут кажеш - ти як завжди точний у формулюваннях. Просто я описав відчуття людини, яка на якийсь час відійшла від телеекрану, а потім знову на нього поглянула...