Ми таки унікальна держава. Спочатку ми говорили - захід з нами, і сміялись в лице тим одиницям, які говорили, що не можна будувати свої стратегії, сподіваючись на інших. Чиновники і активісти їздили по тому заходу, "адвокували", вимагали, слали накуй всіх, хто намагався натякнути на нестабільність такої стратегії, зривали овації, і здавалось, що Земля крутиться спеціально для нас.
Коли скажений рудий дід на стероідах почав руйнувати весь цей маня-мірок, всі почали говорити, що це якась прикра випадковість, і ось-ось він все зрозуміє, і все повернеться як було. Всі будуть нас любити, все давати, гроші будуть текти рікою, і тимчасово загальмоване обертання нашої планети - не більше, ніж прикрий епізод. Що всі виробники зброї це респи, і вони просто засиплять нас баблом і залізом, щоб розчавити кацапів.
Коли США почали домовлятись з кацапами, настало гірке похмілля. Абслоютно насправді очікуване, але не для еліт і одурманених ними пересічних. Фейковий світ почав руйнуватись на очах, наше обертання планети почало буксувати, а з механізму почали вилітати болти і гайки, які виявились іржавими, те ще з присмаком літію, берилію, і марганцю з ураном. Одним словом, кінець і пиздець.
І що ж зробила еліта? Можливо щось зрозуміла? Наприклад, що обертання планети через нас і для нас - ілюзія, і світ насправді геть інший? Нє-а. В ключі свого звичного патерну, ми почали посилати на%уй сша, і уповать на європейців як колиску справжньої демократії і цінностей вільного світу, які вже точно нас не кинуть, на відміну від незрілих і зрадливих Штатів. Вони нам точно поможуть, вони мобілізують промку, вони створять євроармію, вони віддадуть все задля перемоги над варварами, і взагалі - Європа так точно з нами..
Отакі справи. Іноді похмілля буває двотактним...
No comments:
Post a Comment