Блін. Є в нас риси, які мене, як українця, все життя бісять. Перше - повна нездатність визнавати про%оби і проблеми на всіх рівнях. Винні всі - погода, кацапи, європейці, зла доля, але ніколи не ми. Друге - нездатність сказати собі правду і тяжіння до заперечення реальності. Помітив, що в нас завжди все зає%ісь. Це не специфічно до війни, але на прикладі війни - ми бригадами валимо кацапів в Авдіївці, Бахмуті, і Мар'їнці, ми наступаємо зі швидкістю світла на Токмак, кожен наш солдат вартий щонайменше сотні орків якщо він в захисті, і десяти - коли наступає. Нам по%уй смішні кацапські "пірамідки", в нас може бути втрат в наступі в рази менше ніж у ворога який в захисті, і це при тому, що перевага в авіації і арті - у ворога. І все це культивується не якимись некроцефалами з телевізором замість голови, а найвищими щаблями керівництва.
Результати цього всього - катастрофічні. Мільйони людей тепер апріорі вважають всю інформацію від офіційних джерел - обманом, поки не доведено зворотнє. Скільки всього не зроблено, не викопано, не вивчено, і не збудовано, бутомушо - а навіщо - в нас і так все зає%ісь! Скільки життєво необхідних висновків не зроблено. А навіщо і з чого їх робити? В нас же все добре. І ми далі будемо ігнорувати реальність, і ще і ще раз пробігатись по цим національним граблям. Чому - для мене загадка...
No comments:
Post a Comment