Вже колись давно я писав про зберігання інформації на тривалий термін, і тепер знову зіткнувся з цією історією. Різдво - час, коли український айтішник має безпробудно квасити чи їздити по закордонах. Можна на лижі. Не пасує айтішнику в ці дні перебирати архіви. Але так сталось. Після прибирань фізичного простору потрібно прибрати простір інформаційний. Для ментального очищення і впорядкування хаосу в голові.
Виходить, що з цими даними є дві проблеми. По-перше, через величезну і явно надмірну кількість інформації з цифрових носіїв, збережене потребує періодичної фільтрації. Інакше фотографій, відео, і файлів стане настільки багато, що за кілька років дати цьому раду буде абсолютно нереально. Це наче бездонні підвали тестя, де зберігається все - від лиж часів його юності до вивезеного з Києва паркету. І все дуже цінне! Бездонні підвали на моїх хардах, флешках, і компакт-дисках. Раніше такої проблеми не було, бо не було "цифри", і тому фотографій, листів, і інформації загалом було в сто разів менше.
Інша проблема полягає в тому, що технічні засоби зберігання, на відміну від паперу, старіють страхітливими темпами, і тому архів потрібно періодично переносити на інший носій. За моє життя всі сімейні архіви, засновані на технічних засобах, згорали кілька разів. Бабіни, платівки, касети, дискети, компакт-диски... Останній раз я спостерігав це просто вчора, побачивши купу касет, дискет, і дисків. Це все зникло. Навіть якщо воно й прочитається (що малоймовірно - носії дуже примхливі), його просто немає чим прочитати. Раніше фотографію прадіда потрібно було захищати лише від вологості, і вона лежала сотні років. І висіла вона в своїй рамці на стіні 50-60 років. А тепер... А все тому, що інформація більше не зберігається в людському форматі. Вона тепер - набір одиничок і нулів, і тому крім очей і вух вимагає технічних засобів, що перетворять її на таку, що сприймається людським тілом.
Старі релізи Лінуксу, купа софта, музики, якісь збережені емейли, фото і відео, а з ними і цілі часи і купа спогадів - відправляються в дамп. Ніщо не поветрається назад з дампу...
No comments:
Post a Comment