Починаємо все спочатку

Після піврічної мовчанки і ескалації до мера Львова, питання пішло на друге коло :)

Закриття сезону

Закрили сезон! В останній день практично повністю відновлено найпроблемніший рядочок лавок в парку. Kostyantyn Leschenko Yuriy Havryliv - ви зробили велику справу, і карма ваша тепер чиста наче в кота лапки.
Багато чого вдалось цього року. Багато людей долучились до ініціативи. Своїми справами вони зробили своє місто і країну кращими.

Так було

Так стало

Про Любов

Як виявилось, промовляння про себе монологів англійською має приємний сайд-ефект - воно сприяє філософським роздумам, які я так *люблю*. Сьогодні, йдучи темним Стрийським парком, я бурмотів собі під ніс про любов. Або про кохання. В українській мові це поняття чомусь розділене на два слова. Цікаво чи унікальні ми в цьому плані...

Якщо людина говорить, що любить свою країну, чи щира вона?

В краплі відображається море. Я люблю аналогії мікрорівня. Якщо хлопець говорить Тобі, що він Тебе любить - чи насправді це так?

Як на мене, найкращий універсальний тест на любов - доволі простий. Якщо людина любить, їй "не все одно". Якщо в коханої щось не так, людина, що любить, буде непокоїтись через це, і намагатись це виправити.  Якщо в  дитини дирка на одязі чи соплі з носа, люблячі мама й тато це побачать, і їм болітиме, що дитина ходить у дранті і в соплях. І тому дирку вони зашиють, а соплі витруть. При цьому дирка на одязі чужої дитини, її соплі, чи сумний вигляд якоїсь дівчини на вулиці хвилює Вас не більше, ніж проблеми індіанців племені Шайен. Вам все одно. Ці люди не дорогі вам, ви їх не любите.

Ознака любові - турбота і небайдужість. Якщо хлопець відправляє дівчину саму додому темрявою, бо зайнятий. Якщо він не готує дівчині чай з варенням коли в неї застуда, і не сидить біля неї коли їй недобре - він її не любить. Крапка. І абсолютно неважливо скільки разів він сказав зворотнє. Це просто порожні балачки, а хлопцю просто хочеться сексу, рейтингу, борщу, чи ще чогось.

Повертаючись на макрорівень - якщо людині не болить купа сміття під її будинком, розбита дорога до офісу, чи понівечений парк, і людина нічого не робить щоб це виправити, то людина свою країну не любить. А слова про любов до своєї землі під час споглядання заходу сонця з Пікуя під шашличок - це те саме, що слова про кохання хлопця з мікрорівня вище під час сексу. Вони нічого не варті. Така людина просто використовує цю землю для барбекю і наживи, і абсолютно про неї не дбає, а значить і не любить її.

Як тут не згадати Шептицького (на фото нижче) -

Не потоком шумних і галасливих фраз...

Про повернувся

І це пздц як кльово!

Таймаут

Цікаві досліди. А вирублю-но я на тиждень скайп, фб, новини, і обріжу реальні контакти з людьми. Ні, я не бухаю, не помер, і не поїхав в Тибет. Я просто вирубився з Матриці. Не те щоб ви всі мене зає...али, але якось хочеться усамітнення і катарсису. До зустрічі.

Ніколи не сердь дівчину

Уроки праці

З роботи і за уроки. В школі трудовики Міхаіл і Андрюша навчили нас прибирати підсобку і не здувати опілки ротом, а тепер я проходжу дівчачий курс. Наразі засвоїв вузли, шви (поки лише чотири), і мистецтво аплікації. Оцінки добрі, видно талант і рвєніє..

Дизайнери підкололи :)

Іванна купила собі вагу "щоб похудати", а потім звернула увагу на дизайн :) :)

Роздуми того хто вічно і безуспішно вчить мову

      Я сидів на роботі і апгрейдив Демандз в йо-клієнтах. Я займався цим другий день, і тому мені було капєц як сумно. На додачу за вікном валив дощ, з бухла була лише смердюча румунська цуйка, і тому попити коньяк, сидячи на підвіконні, і споглядаючи соціальне дно Бєлоснєжки, сьогодні не випадало. І навіть повіситись в кабінеті не було де. До того ж я знав, що як тільки Северин-Джун почує за стінкою шарудіння, він стопудів прийде, і все одно підступно витягне мене з зашморгу. І потім замість гарячої джакузі в казані буде запльована підлога, лікарі, і болюча гематома від шприцу...

     І я вирішив послухати щось англійською. Перший ж ютуб на запит "english podcasts with subtitles" викинув мене на цікавого позитивного чувачка, що говорив абсолютно зрозуміло, хоча і швидко. Я таке люблю. Я спочатку не дослухався до того що він говорив, але він бив точно в ціль - мова йшла про те як стати флюент спікером. Його основна ідея була в тому, що традиційні методи навчання мові добрі лише для того, щоб здати тести, і малоефективні для підготовки "вільнобалакучих". І з цим важко сперечатись, адже більшість з моїх знайомих вчать англійську все життя, і говорять при цьому абсолютно жахливо. Включно зі мною. Мова примітивна, повільна, і з купою помилок.

     Щоб перевірити себе, виконайте наступну вправу. Нехай ваш колега візьме в руки сорочку, і слухає ваші команди. Тільки не мовою жестів. А ви маєте розповісти йому англійською як скласти сорочку таким чином, щоб її не соромно було покласти в шафу. Мій результат був пічальний, якщо не сказати ганебний. Інший тест, який я також з тріском провалив, чекав на мене по поверненні з готелю, шланг душу в якому був пристібнутий до вертикальної планки таким чином, що я ледь зміг помитись. І от коли я спробував розповісти це англомовному родичу, я весь аж зіпрів. Спробуйте :)

І от далі в подкасті йшов висновок - якщо ви хочете стати флюент-спікером, ви повинні вчитись так як вчаться флюент-спікери. А флюент-спікери не вчаться за підручниками граматики і списками слів. Вони вчаться так, як вчаться діти. 

Це я гештальт закрив, та?

Як там зараз правильно говорити? То я гештальт закрив? Мені здається, це був найбільш абсурдний випадок в моїй практиці. Питання, що вимагало півгодини роботи і кількох кубиків бруківки, вирішувалось півтора роки, і вирішилось лише після звернення особисто до мера Львова :) Побачивши цей лист в дверях, я не повірив своїм очам, і вибіг на вулицю в футболці, щоб переконатись. Все зроблено. Це просто якийсь фантастичний день...



Для справжніх шанувальників

Ось такий коктейль пробували...

Лабрадоритові Пазли

     Це був був найважчий пазл в моєму житті. Зокрема тому, що кожен елемент важив не менше п’ятидесяти кілограм. Це був пазл з найдовшим процесом складання. Загалом, з перервами ми складали його близько чотирьох місяців, з різними людьми, і за різних обставин. Найскладнішим було знайти місце для останнього елементу. Цей процес розтягнувся дуже надовго, бо останній елемент ніяк не хотів вписуватись і завершувати загальну картину. Після наших численних спроб і розчарувань, вмовити останній елемент стати на своє місце зміг лише каменеобробний завод міста Львова.

Борець з харизмою :)

Під час перебирання шафи на мене чекав дуже приємний сюрприз - пакет з футболками, про існування яких я навіть не знав. Це нагадало мені про аж два звання, присуджені мені Логікою далекого 2013-го року. Класні футболки, як не дивно мені підходять, та не впевнений чи варто вдягати їх в чужий офіс :)

Що найцікавіше, так це те, що вже в новому офісі на ДН мені подарували отаке:

Як вони знали...

Боржава сімейна. Грусна історія..

Все було пздц як складно. Єдине що було хорошого в тій йобаній поїздці, то це - фото. Я викладу їх без тексту. Коли хочу щось написати і згадати - сльози затуляють екран...

Складні розмови

Коли ставки - високі, а емоції - сильні...

      Людина еволюціонує сотні тисяч років. Більшість цього часу вона жила в надзвичайно агресивному середовищі, де щохвилини можна було стати чиїмось обідом. Білки тоді були як Б-52, а таргани як собаки. І риба тоді була не пара нинішній - без трусів у воду не зайдеш.

Набивка душі

    В тренуваннях з єдиноборств є один недолік, що відлякує більшість людей. Щоб стати так-сяк готовим до бою, необхідна так звана "набивка". Звичка отримувати удари, терпіти біль, і йти далі. Досягнути цього можна лише регулярно отримуючи удари і дивлячись в очі партнеру. Поки людина не "набита" - жодна техніка їй не допоможе. Регулярно отримуючи удари, тіло звикає до болю і синців, і це перестає лякати. Саме завдяки цьому кікбоксери лупасять лоукіки в грушу і не кривляться, хоча ненабитій людині це жах як болить.

Коли я кидаю фейсбук

Все ж таки фейКбук і новини одебілюють нарід. Я от коли кидаю фейсбук, новини, і бухати - прямо просвітлююсь. Я починаю автоматично шукати більш цікавий контент, і більше думати. Якщо не зациклюватись - це приносить задоволення від процесу. Сьогодні, обговорюючи з батьком одну сімейну тему... 

стоп, я що, говорив з батьком про щось крім "як справи?" ?? О-о! Мабуть це і є зрілість!

Про Натхнення

    Останнім часом я полюбив такий специфічний тип медіа-контенту як інтерв’ю з цікавими людьми. Переважно людям, в яких вже беруть інтервью, є що сказати, і тому слухати це дуже цікаво. Цей раз мені трапилась бесіда з солістом музичної групи, якого спитали про секрет успіху.