По-раз третій :)

Минув місяць, і нашу клумбу - в центрі міста, в найстарішому парку України, знову розвандалили. Прийшли вночі, і забрали шість ялівців з шістнадцяти. Ялівці були припнуті до землі. В кріпленнях розібрались, знайшли слабкі місця, розкрутили, і що могли - винесли. Що не змогли - тягнули і рвали, розкидаючи по клумбі.

Тато, не засмучуйся. Я бачила таке в мульфільмі Зоотрополіс.
Коли звірі живуть у місті, в них є поліція, дороги, ресторани, вони ходять у кіно. Вони наче люди. Але в душі вони все одно дикі тварини. Так і українці. Наче все є, і поводяться як люди. А в душі - як тварини.
Я більше не хочу тут жити.  Давай виїдемо звідси.

П.С.
До обіду все відновив, лише ланцюги стали грубші.