google analytics

Saturday, May 28, 2016

Польський Житомир

"Оптимістам" і "патріотам" краще пропустити цей текст. Во ізбєжаніє.



      В нашому районі є хлопець Володя. Володя розумово, фізично, і емоційно відсталий чоловік віком років до 50-ти. Він дуже добрий дядько. Роками він ходить нашим районом, і збирає сміття. Коли Володя бачить на землі пляшку чи пачку з-під цигарок, він піднімає її з землі, і кладе в пакет, який завжди носить з собою. Це його місія і його життя. Я люблю Володю. Він завжди посміхається, і завжди зайнятий корисною справою. Але Володя - не просто Володя. Він цього не розуміє, але він - символ. Символ безперспективної праці.

Monday, May 23, 2016

Дуже інтимне

Їдемо в машині. Далеко.

- Тато, коли вже буде Макдональдс??
- ще кілометрів 50.
- 50?? Я взагалі-то хочу срати!
- Фу, Ярослава! Ти дівчинка, принцеса, а розмовляєш як матрос. Ти хочеш ка-ка-ти! Або попудрити носик.
- Какати я хотіла годину тому. А тепер я хочу срати!

Wednesday, May 18, 2016

Настроєве :)

Тепер один старік сєдой,
развалін страж полуживой,
в шістсот дванадцятій сидить,
код пише, пообіді спить,
немає з ким поговорить,
горілку також ні з ким пить,
лиш доктор Цвак, як щось не так,
у венах Вікінга горить...

Monday, May 16, 2016

Місто, в якому зупинився час

Перепрошую, що фото - повне гівно.
Я нещодавно купив собі смартфон...

Я люблю Житомир. Я народився там, і прожив там більше 25 років. Не можу сказати, що колись там квітнули райські сади, але ще кілька років тому мені здавалося, що він починає оживати. З’являлись торгові і розважальні центри. Ставало чистіше на вулицях. Впорядковували дикі базари. Я не був там більше року, і останній візит справив гнітюче враження. Здається, час у місті повернув назад, і місто йде до повного занепаду.

Wednesday, May 11, 2016

Шкода тебе відпускати

Коли я виколупував Тебе з-під 120-річного шару пороху на горищі, я відчував, як в’їдлива пилюка наповнює мене, і проклинав той момент, коли пообіцяв Тебе знайти. Коли я відмивав і відчищав тебе у ванній, я думав - скоріше б Тебе спекатись. Далі було ще багато всього.
А коли вранці я побачив Тебе - теплу, блискучу і рум’яну, то зрозумів, що не хочу віддавати Тебе в чужі руки. Але вибору вже не було. Ти прикрасиш дім колекціонера, і малоймовірно, що ми побачимось ще. Прощавай, найгарніша цеглинка в моєму житті...


Monday, May 9, 2016

По-раз третій :)

Минув місяць, і нашу клумбу - в центрі міста, в найстарішому парку України, знову розвандалили. Прийшли вночі, і забрали шість ялівців з шістнадцяти. Ялівці були припнуті до землі. В кріпленнях розібрались, знайшли слабкі місця, розкрутили, і що могли - винесли. Що не змогли - тягнули і рвали, розкидаючи по клумбі.
Тато, не засмучуйся. Я бачила таке в мульфільмі Зоотрополіс.
Коли звірі живуть у місті, в них є поліція, дороги, ресторани, вони ходять у кіно. Вони наче люди. Але в душі вони все одно дикі тварини. Так і українці. Наче все є, і поводяться як люди. А в душі - як тварини.
Я більше не хочу тут жити.  Давай виїдемо звідси.

П.С.
До обіду все відновив, лише ланцюги стали грубші.

Ангели з автоматами

      На 9 травня хтось вандалить клумби, а хтось - мій моцк. Причому гуртом. 

Лента ФБ всюй день не може заспокоїтись. Авторитетні історики, "трендові" блогери і "патріотичні" політики наперебій пишуть, що радянські війська то були суцільні звірі і сталіністи, що вдень грабували і вбивали мирне населення, а вночі займались тим, що не спали, а гвалтували гуртом 10-річних німецьких дівчаток в ім’я Сталіна і Берії. Воїни УПА були при цьому суцільно високоосвічені гуманісти зі шмайсерами, що розмовляли виключно рядками з Шевченка і Франка. СРСР співпрацював з німцями, і ділив з ними Польщу, а от Англія не підписувала з нацистами Мюнхенську угоду про відділення махрових сепаратистів- чехословацьких Судетів :)

      Я маю один недолік. Добру пам’ять. Я пригадую, як коли я був молодший, все було інакше. Воїни УПА були суцільно садистами, що замість воювати і добувати їжу, займались тим, що забивали криниці трупами дітей сільскої вчительки. Звісно, перед тим згвалтованої гуртом. А радянські солдати були ангелами з автоматами, що не знали слова на букву Х, і срали зефіром.

        Два рази мені вистачило. Не вірте політикам, "історикам", і "трендовим блогерам". Половина з них мають корисну мету, інша половина - або отримує гроші від першої половини, або просто ідіоти. Вмикайте голову. Не давайте розфарбувати свою свідомість у монохромну палітру, це відключає мислення. Вам дають солодкий нейролептик, щоб Ваш мозок заснув. А Ви відмовтесь. Розбирайтесь в історії, і упирайтесь пропаганді. Будь-якій з будь-чийого боку. Це - отрута для мозку і засіб зомбування людей.
 
Ваш параноідальний друг

Wednesday, May 4, 2016

Til Bargada!

Все ж таки я люблю сюрпризи. Сидиш собі в кабінеті, тільки починаєш розуміти черговий тікет, заносиш руки над клавіатурою з наміром лупати сю скелю, і тут...
Несподіваний і дуже приємний подарунок від моїх Перфекшиальних друзів! Здається, я вдруге номінований на роль борця з несправедливістю, і тепер маю зброю в цій боротьбі!

Нехай же не затупляться секири наші,
як не тупляться мізки і почуття наші,
най лупається скеля несправедливості і бруду
під натиском вікінгської секири.


 Дякую дякую дякую!
Til bardaga!