Трапилась цікава книжка, яка перевертає з ніг на голову всю солодку
риторику про дива вільноринкової економіки і торгової інтеграції. Книжка
для мене дуже складна і переповнена термінами, але суть, що
повторюється сто разів, здається, полягає в тому, що:
- Об’єднання торгівлі багатих і бідних країн призводить до подальшого збагачення багатих і подальшого зубожіння бідних учасників процесу. Настає так звана "спеціалізація країни на бідності". Спочатку з бідних країн зникає власна промисловість, потім - власне сільгосподарство. Все це ускладнюється еміграцією найкращих і найсміливіших людей на заробітки в багаті країни.
- Багаті на теперішній час країни на ранніх стадіях розвитку робили речі, протилежні тим, які зараз активно радять недорозвиненим країнам для розвитку. Підтримували своє виробництво, захищали його, і лише збагатившись, відкривали кордони для вільної торгівлі.
- Країна може стати багатою і розвиненою лише маючи власне високотехнологічне виробництво. Адже лише технологічне виробництво має високий "мультиплікатор" (зароблене/вкладене), і характеризується зменшенням витрат при збільшенні прибутку за рахунок технологічного процесу, який перетворює сировину і час в кінцевий продукт.
Ерік Райнерт
"Як багаті країни стали багатими і чому бідні лишаються бідними"
2 comments:
Схоже люди взагалі полюбляють одіозність та сенсаційність, особливо коли вона обіцяє відповіді на усі питання без додаткової підготовки :)
Можа взяти хоча б "об’єднання торгівлі багатих і бідних країн призводить до подальшого збагачення багатих і подальшого зубожіння" на прикладі Польщі чи Естонії - у них таке подальше зубожіння, що аж пір’я летить, нам би такі об’єднання та зубожіння як наслідок :)
Еее, а якже дотації? І чи давно естонія і польща стали рівними німцям? Власне тут немає жодної сенсаційності, прості логічні речі, які мають добрі аналогії на мікрорівні.
Post a Comment