google analytics

Tuesday, December 1, 2015

Псевдонаціональна недоідея

    Набридли однакові як під копірку пости ненависті в бік рф, і пости поклоніння в бік Європи. Як набридла вся ця владна і довколовладна пиздобратія, яка пропонує нам в якості національної ідеї якусь порожню макуху. Увага - Національна Ідея і Стратегія України. Вона дуже проста і полягає "згрубша" в двох пунктах. В першому вказано кого ми маємо любити - ЄС+США. В іншому - кого ми маємо ненавидіти - РФ. Все. Це проходить яскравою стрічкою через всю риторику, що лине в наші вуха з Києва.

Чогось тут, здається, бракує. Ага, мабуть бракує власне України. Вам не здається дивним, що Національна Ідея і сенс існування *України* полягає в двох інших світах, які жодного стосунку до України не мають, і інтереси яких категорично інші? Щоб було простіше, аналогія на мікрорівні.

    Уявіть собі ідею і стратегію своєї родини, яка складається з двох пунктів. Перший - любити сусіда згори і мріяти видати за його сина свою доньку. Другий - ненавидіти сусіда знизу. Не обробляти власний город, будувати свій дім, піднімати з руїни занепале обійстя, розвивати сімейний бізнес. Не  виховувати доньку так, щоб до неї стояла черга шляхетних і багатих претендентів. Тобто не те, в центрі чого стоїть власне Ваша родина. Не те, що зробить родину самодостатньою, сильною, шляхетною, і такою, яку поважають і з якою рахуються сусіди. Ваша стратегія - лизати дупу сусіду згори, сподіваючись, що він дасть грошей на пропой, і посилати нах сусіда знизу, бо він перекриває Вам каналізацію, має плани на Вашу ділянку, і його не любить сусід згори.

Схоже, що цей сурогат і пропонує нам влада в якості національної ідеї. І ми згідні, судячи з ефірів і фейсбуків. Ідея приваблює своєю простотою. А то ж доведеться йти складнішим шляхом - почати наводити лад на своїй території, будувати свій дім, вкладати сили у виховання дітей і розвиток власного сімейного бізнесу. Це значно складніше, ніж лягти під когось, випросивши чергову пачку грошей від сусіда зліва. Правда доведеться змиритись з роллю алкаша-жебрака, який не в стані дати раду власному обійстю, що врешті решт неодмінно призведе (і вже насправді призводить) до розподілу його добре розташованого маєтку між двома "добрими" сусідами.


1 comment:

MAG said...

Цей сурогат і справді пропонує (насправді вже 25 років) нам в якості національної ідеї влада.

Тільки влада ця - Росії, а сурогат подвійний: інформаційна складова для населення (як бачимо дуже успішно) та політична складова до влади нашої (що теж зазвичай дуже добре працювало).

Справа в тім, що наша політична система (аналогічно до білоруської, тільки меншою мірою) практично не має досвіду незалежного від Росії існування у новітній історії. Це постійний і наполегливий вплив, навіть війна - інформаційна, газова, політична, агентурна, в решті-решт збройна.

Складовою інформаційної війни зокрема є і пропаганда тези про неіснування України, зокрема зовнішньополітичне - що нам Росія "дарує" газ і "дарує" гроші Захід.

Складовою ж політичної війни зокрема є підтримка політиків, що впроваджують інформаційну тезу на практиці - еталонним прикладом є Янукович, який відверто цим і займався.

Цим звичайно відповідальності з політиків та громадян не знімається, але й ігнорувати його теж не можна.