О 4-й ранку міліцейський спецназ не спав. Вони займались важливою справою - за 4 тис грн зарплати жорстоко мочили беззахисних людей, які прийшли висловити абсолютно мирний протест проти свавілля і несправедливості влади. Кілька сотень виспаних вгодованих орків в повних обладунках проти купки голодних і холодних, сонних і мирних людей. Гідний бій. Горіти їм всім у пеклі, а перед тим все життя думати як відповідати на запитання дітей про цю ніч. Я до останнього не вірив, що штурм можливий, і не бачив в цьому жодного сенсу. А ранком дивився відео, і сльози навертались на очі...
Який в цьому був сенс? Все б і так затихло до понеділка, бо люди - байдужі. Не всі, але... небайдужих злочинно мало. Всі сидять по норах - їх хата з краю. Часто це розумні освічені люди, які б мали мати високий рівень свідомості. Однак, нажаль це люди без голосу і почуття гідності. Поки в магазинах є віскарь і камамбер, вони мовчатимуть. І поки в країні таких буде 90+% - ми будемо мати саме таку владу за законами демократії. Не вийдуть вони і зараз, коли їхніх дівчат, жінок, дітей-студентів відлупцювали кийками за свою ідею і переконання, висловлені у мирний спосіб.
Але не всі такі. Іноді звичайні люди, від яких цього не чекав, в екстремальних ситуаціях стають бійцями, що не бояться сказати "ні", і захистити свої переконання. Для цього не обов"язково з арматурою в руках кидатись на орків, достатньо підняти дупу і вийти на вулицю, або просто добрим словом підтримати людей, що мерзнуть і ризикують за те, щоб нас мали за людей, а не за худобу.
Всім, хто це зробив - дякую. Всі, хто міг, але не зробив - вам більше немає на кого жалітись. Ви самі зробили свій вибір.
No comments:
Post a Comment