В цій історії прекрасно все і з усіх боків. Мене не полишають паралелі з романом Жюля Верна Діти капітана Гранта, який за сюжетом був шотландець, що шукав місце для колонії для свого народу. А в реальності... Жив-був собі шотландський самобутній народ зі своєю мовою, культурою, замками, лицарями, королями, і односолодовим димним. Жив сторіччями, і сторіччями відбивався і відпихався від спроб британців заграбастити Шотландію собі. І англійцям це не так щоб вдавалось, аж поки не з'явився в парламенті Шотландії візіонер-активіст Віллі Патерсон. Віллі пропонував не багато не мало - зробити з Шотландії багатющу націю. Методом, звісно, грабунку - іншими методами економічного росту європейці тоді не надто володіли. Та й навіщо, якщо в світі є стільки "нічийних" земель, які ще можна пограбувати.
Ідея Віллі була проста і зрозуміла - увірватись з ноги в клуб піратів-колонізаторів, і загарбати собі те, чого що ніхто не загарбав. Він навіть місце знав, і бізнес-план мав. Місце - Панамський перешийок, але звісно До появи Панамського каналу. План був простий - заробляти на "перевалці" товарів між океанами по суші, оскільки там вузько, а значить швидко і логістично вигідно. Пітарсон швидко продав цю ідею народу Шотландії, і взявся до виконання. З виконанням, доречі, були проблеми, бо бабла в шотландців було кіт наплакав, а англійці духом стартапа не прониклись через небажання псувати стосунки з Іспанією. і тому шотландці вирішили скинутись. Створили компанію по типу ост-індської, випустили акції, і акції почали продавати всім бажаючим. Народ радо долучався - люди вірили, що цей чоловік зробить їх всіх безмежно багатими. Все йшло як по писаному - шотландці замовили в голандців чотири кораблі, погрузили провіант і товари для обміну на золото і інші цінні речі, і вирушили в путь.
Економічну географію тоді в школах Шотландії систематично прогулювали, тому асортимент товару був як в нормального шотландця - мешти, кожухи, перуки, і подібний непотрібний в тропіках хлам. Я зараз подумав що якби загрузились віскарьом, то і подорож була б веселішою, і результати кращими, але хороша мисля приходе опосля. Так от. Припливши на місце замість Баунті шукачі щастя знайшли лише спеку, болота, хмари кусючих комарів, які ще й до того переносили малярію. Ба більше - негідникам місцевим чомусь не залетіли кожухи, черевики, і перуки, і все це лягло на складах неліквідом. Шотландці спочатку натхненно вйобували, розбудовуючи колонію, але не голому ентузіазмі цей стартап далеко заїхати не міг.
З іншого боку, англійці пронюхали про ідею, і влаштували колонію блокаду - перевалок мало того що не було, кораблі не підходили навіть підвезти колоністам поїсти і попити - боялись британців. Одним словом, проект ледь жеврів, живих стартаперів ставало дедалі менше, і в якийсь момент було прийняте правильне рішення проект згорнути.
Ледь живі залишки експедиції повернулись додому ні з чим, і на повністю зубожілу землю, оскільки всі гроші були вбухані в панамський стартап. Справи були геть кепські, і тут Англія зробила пропозицію, від якої шотландці відмовитись не змогли. Англійці запропонували шотландцям компенсувати вкладене і врятувати Шотландію від фізичного голоду, а взамін попросили небагато - незалежність Шотландії. В 1707 році Шотландія підписала Унію з Англією, і втратила незалежність. Гроші Англія компенсувала, еліти їх роздерибанили, люди побунтували і заспокоїлись.
А Патерсон ніколи більше не мутив подібних стартапів, хоч і працював фінансовим консультантом...
No comments:
Post a Comment