Іран-Майдан

 

   Після Другої Світової в Британії ще залишались якісь крихти колишнього жиру, і одним з таких жирних об'єктів був НПЗ в Ірані. Цей нафтопереробний завод був на той момент одним з найбільших в світі, приносив стабільний дохід, і належав і керувався зрозуміло ким - британцями. В принципі в ті часи Іран мав дуже умовну незалежність, і фактично був під вирішальним впливом імперій - Британської і російської. Британія як завжди забрала собі найцікавіше що там було - нафту, і десятиріччями отримувала під цього ніфіговий кешфлоу. Аж поки не з'явився при владі Мохаммед Мосаддик. Як з'явився - оскільки в Ірані тоді бавились в ідеали демократії, там були вибори, і Мухаммеда обрали цілком собі легітимно і демократично, шляхом голосування.

Всі імперії однакові

 

Солодкі мрії і імперіалістичний прагматизм

    В цій історії прекрасно все і з усіх боків. Мене не полишають паралелі з романом Жюля Верна Діти капітана Гранта, який за сюжетом був шотландець, що шукав місце для колонії для свого народу. А в реальності... Жив-був собі шотландський самобутній народ зі своєю мовою, культурою, замками, лицарями, королями, і односолодовим димним. Жив сторіччями, і сторіччями відбивався і відпихався від спроб британців заграбастити Шотландію собі. І англійцям це не так щоб вдавалось, аж поки не з'явився в парламенті Шотландії візіонер-активіст Віллі Патерсон. Віллі пропонував не багато не мало - зробити з Шотландії багатющу націю. Методом, звісно, грабунку - іншими методами економічного росту європейці тоді не надто володіли. Та й навіщо, якщо в світі є стільки "нічийних" земель, які ще можна пограбувати. 

Дать людям свєт!

 

Цікаво вона розуміє що світло береться з електростанцій, і не регулюється указами?

Моральне право

    Уявімо собі що я наступив на цвях, зеленкою не замазав, і згодом почалась її величність гангрена. Лежу я на ліжку в лікарні з чорною ступнею, температура 38, голівка бо-бо. Заходить лікар і каже - Жека, ти чо бляха не лікувався? Тепер треба ступню відрізати. А я такий - та бляха, Бозя створив мене зі ступнею, а ти кажеш відрізати? Нє, це несправедливо. Лікар розвертається і йде геть.

Операція Мушкетер

    Продовжуємо тему. Після роздягання і де-імперіалізації Британії її дорогим партнером США в 1940-45рр, Британія все ще вважала себе потрьопаною, але Імперією, і продовжувала керувати деякими зарубіжними активами, зокрема Суецьким каналом. От здавалося б - де Британія, а де Єгипет, і тим не менш ці залишки колоніалізму лишались за Британією аж до 1956 року. Разом з французами британці створили якусь там піратську компанію, і керували через неї пропуском суден через канал, хоча давно вже була незалежна держава Єгипет, на той момент на чолі з палким революціонером Нассером. А президент Нассер - давно мріяв про дамбу і гідроелектростанцію для Єгипту, на яку потрібно було багато бабла. Бабло він попросив в американців, англійців, і французів, яким традиційно плювати було на папуасів, і тому бабла не дали. Нассер був вуйко завзятий, і зі злості взяв та й націоналізував Суецький канал. 

Картина Рєпіна - "Потужні"

Опустимо наше Сонечко, а оцих трьох із ларца адінакових с ліца, я як бачу - ригати хочеться. 

Сила санкцій - уроки історії

    Перші місяці війни мене дуже дивувало як це рашка може попри пекельні санкції торгувати ресурсами з усім світом. Яким чином потрапляють до неї компоненти ракет, які вони не виробляють? Тоді я ще був наівний як ранній Зеленський, багато чого не розумів, і думав - ось-ось США розкачається, перекриє канали, і вуаля - жопа агресору. 
Йшов час. Я багато чого зрозумів. На четвертому році війни найрозумніші з політиків теж почали про щось здогадуватись. І почалось все з американсього сенатора, який раптом заявив, що якщо ви вводите 19й пакет санкцій, то мабуть щось ви робите не так. Отакої! Що ж саме? 

Де с-ка блекаут в Москві

Я звісно дуже радий що в'їбали пару танкерів і НПЗ, але 3.5 години на день зі Свєтою - то якось замало...

 

Дорогі партнери

Бути ворогом США - небезпечно
Бути другом США - смертельно
(С)

    Ну ладно всякі там папуаси - індуси, китайці, індіанці, афроси - всі мої попередні розповіді про гуманізм стосувались ставлення Білих Господ саме до них. З ними все ясно - їх за людей не вважали ніколи. Зовсім інша справа - стосунки між білими господами, ось де гуманізм і братерство, ї%ать мене в рот і в носа, як казав Класик!

    В 1939 році в війну з Гітлером вступила Британія. Вступила так, що за рік-два роки через морську блокаду і величезні витрати дійшла до повного зубожіння. Золото вивезли в Канаду, побоюючись вторгнення німців (операція "Риба"). Бабла немає. Виробництво розбомблене і його категорично не вистачає. Бабла теж, бо все йде на закупки зброї і поїсти в ті ж таки США, в яких в зв'язку з цим економіка росте як бамбук. США при цьому нейтральні, і ведуть політику ізоляціонізму ("ми на острові нам пої%ать", по-простому). Гроші за всі поставки в Британію, до слова, брали наперед - утром деньгі вечером стулья, но деньги впірьод! Одним словом, братерство і спільна боротьба за ідеали демократії.

Кушнерова геополітика

Чув прикол - раз пішла така хуйня, відправити на перемовини до зятя трампа тестя Зелі :)

Альтернативна реальність

Навіть я - просмалений постійними тренуваннями - закінчений песиміст - думав, що це ІПСО. Ан нєт, саме так ГШ ЗСУ уявляє собі ситуацію в
р-ні Покровська. Та і в інших районах. От як можна воювати, якщо ти в душі не їбеш де ворог :)