google analytics

Sunday, July 24, 2016

30% health left

    Блін, я все розумію - Боржава це ппц як красиво, і там звісно дуже свіже повітря, красиві парапланеристки, орли, а також дуже багато чорниць, але я щось абсолютно впевнений, що за цей одноденний простий похід здоров’я лише втратив. Бо почуваюсь так, наче мене переїхала вагонетка. В голові все крутиться такий індикатор з DOOM, що показує скока мнє жить лишилось. Так от - відсотків тридцять суб’єктивно. 
  
    Перше. Хоча піараси синоптики обіцяли хмарність, сонце шпарило як на морі, і я весь обгорів. І сховатися від того сонця абсолютно немає де. 
    Друге. Хоча по мапі все капець близько, в реальності все пздц далеко. Всі естімейти сміливо множиш на два, хоч я був тут десяток разів. 
   Що там ще? Ага! Хвилюватись потрібно не за себе, а ще за двох. Особливо коли одне з тих двох тричі за дві години летить то в каміння то в болото (а болота там просто дохера), і на кінець походу виглядає як я на літніх канікулах коли ще ходив до школи - без сліз не глянеш. 
   Як вишенка на тортік - хуйова залізниця. Який дебіл поварив сидіння в мукачівці під кутом строго 90 градусів?! Цього садиста потрібно каструвати сваркою, якою він то варив - спина після такого сидіння болить жахливо, навіть без будь-яких походів.     
     Розташування сидінь - то окрема тема. Чому не розпланувати їх одне за одним, як то зроблено скрізь?? А ніфіга, треба повернути сидіння до сидіння - в нас свій шлях і своє ноу-хау. А щоб більше влізло - зробити між цими сидіннями таку відстань, щоб коліна сусіда навпроти впирались пацієнту просто в ... ну в общем, навіть далеко не в коліна, а значно глибше. Далі. Ароматизація салону стандартно на рівні - зайве згадувати. В букеті домінує запах гівна з вагоної параші (в якій немає води), перемішаний з штинем забороненого в потягах тютюну, і розбавлений нотками парфумів пасажирів, і нехитрої туристично-селянської хавки.

     Далі. Поціаг Ужгород-Київ. Ця х...ня правда доїде до Києва?? Шо, і з живими людями? Не вірю. Там же так душно, що дівочкі розкладені по поличкам практично без всякої одежі, а на другій поличці третього купе 13-го вагона відтворена атмосфера пекла. Може Бог дасть, будемо молитися...

Згадується анекдот...

Спускається по схилу лижник. І тут бац - перечіпляється за гіляку, летить по схилу ломая крилья і тєряя пєрья. Піднімається весь в снігу, гіляках, і шишках, оглядає перекручені кінцівки, випльовує зайві зуби, і каже: "Блять, но все одно краще, ніж на роботі!"

1 comment:

Diak said...

Я та давно не вибирався ні в які походи, що все що ти зараз написав здається мені такою романтикою, і мені того дуже захотілось))))