Ідеальний сервіс

Зайшов у відділення Ощадбанку на Січових Стрільців - поповнити картку. Автомат з поповненням знаходиться в операційному залі банку. Операційний зал... в мене не повертається язик так Це назвати. Я звик до подібних речей, але не до реставрованих різьблених батарей з кольорових металів, не до десятиметрових мармурових колон і шикарної ліпнини не стінах і стелі. Все ідеально відреставровано, не зашито вагонков, шпалерами, чи теплоізоляцією. Щелепа в мене відвисла одразу як я відкрив двері, і повернулась на орбіту лише в районі парку Франка.
Ощадбанк - радянський сервіс. Я був готовий.

При вході стояла баришня. Без півметрових каблів і бойової раскраски, в чіткому діловому вбранні.

- Чим можу Вам допомогти?
- (ледь вимовляючи слова в шоці від побаченого) Мені потрібно поповнити картку.
- Будь ласка, Ви можете зробити це в автоматі, можете в касі. Залежно від суми.
- Я краще в автоматі.

Вона підійшла до автомату зі мною. Пояснила що і де натискати. А коли я почав витягати гроші - тактовно відійшла в бік.
Одну з купюр автомат не приймав (видно знав, що я мав лишити її собі блін :)). Дівчина підійшла, попросила перевернути купюру, а потім взяла її, пішла в касу, і замінила на іншу! Так сталось два рази!
Так-сяк підібравши щелепу, я підійшов до Неї, і промямлив:

- Я б з задоволенням лишив подяку Вам і Вашому керівництву. Воно десь тут є?
- Дякую. В цьому немає потреби. Я й так почула Вашу подяку, і мені дуже приємно. До зустрічі в Ощадбанку.

Я обернувся, вийшов за двері, погладив мармурову колону, і вийшов в реальний світ. Це був без перебільшень ідеальний і збалансований сервіс, до того ж в ідеальному приміщенні. Досі не можу повірити, що це було насправді...