Вже мене здається не здивуєш нічим, але тут новий кейс! Він визначний тим, що цього разу в прірву неадекватизму провалилась молода сучасна людина, від якої я геть нічого подібного не чекав.
Не буду розписувати, перейду одразу до висновків. Іноді здається, що люди в наші часи божеволіють масово. А можливо це просто міняється сама ментальна основа суспільства, і це я божеволію. В мене подібні відчуття були під час кількох землетрусів, свідком яких я ставав. Наступне після страху почуття - почуття відсутності основи. Те, що здавалось найстабільнішим і найпостійнішим - хитається і гуляє під ногами, наче желе. Основи більше немає, немає за що зачепитись, і немає як заземлитись, тому що самої землі як основи більше немає.
І тут те саме стається у людських відносинах. Можливо, так проявляється прихід Епохи Хаосу в душі людей. В цю епоху нейрони і "мислони" в головах піддаються стану квантової суперпозиції, і тому думки, слова, почуття неможливо зафіксувати - вони правдиві і неправдиві одночасно, вони одночасно тут і там. В цю епоху підлога в туалеті може бути одночасно мокрою і сухою, і це жодним чином не суперечить одне одному. Завтра може бути і вчора і через два тижні, і взагалі ніколи, а слово "домовились" не означає одночасно і комітмент і його відсутність. Є лише самодостатній і відірваний від часового континууму момент, який не бере участі у ланцюжку подій. Та й самого ланцюжка більше немає, є лише хаотичний набір моментів.
Так собі квантова суперпозиція душ...
No comments:
Post a Comment