Всі різко стали за Лідера. І всі говорять як один - взагалі-то він такоє, але він тут за Україну, і ми за Україну, значить - ми за Зелю! Люди такі цікаві... Народ, це ніяке не За Україну, хоч я і ніколи не вважав що Зеля не хоче Україні добра. Це були просто емоції, які були або навмисне спровоковані, або, і скоріш за все, зійшлись дві-три емоційні людини, і почалось.
Тільки от які від цього наслідки цих гормональних штормів? Для США - жодних. Вони багаті і сильні, вони можуть дозволити собі істерики. Навпаки, в них тепер є моральне право викинути чемодан без ручки. Куди цей чемодан впаде - я скажу - на ЄС. Впаде так, що гупне гучно, на що ми і сподіваємось. Але ЄС - це аморфна різнонаправлена безвольна купка п-сів, яка нам не допоможе абсолютно нічим, крім лінійок в стилі середньої школи, і бігання з прапорцями в кращих традиціях піонертаборів. Це просто їх рівень, дорослішати вони не будуть, їм це ні до чого. Те що вони дали багато зброї - так якби США не проапгрейдило їм запаси на заміну старого відданого нам барахла - вони б не дали навіть цього. Не тому що погані - в них просто немає. Тому на це розраховувати тупо.Нас більше має цікавити доля чемодана. І от щодо чемодана в мене погані передчуття. Він і так тріщить по швах, а при падінні в нього взагалі всі шанси розвалитись. Вітаю всіх хто всередині. Час пристібнутись. Ми всі поки ще летимо, як Лідер з Лондона. Доречі, а він думає повертатись?
No comments:
Post a Comment