Листівка

Знайшов в під'їзді листівку українською від пуштунів з поясненням ситуації і проханням зупинити геноцид пуштунів Пакистаном. У Львові!
Подумав. Для когось - це лише сміття, папірець на підвіконні. Для когось - зіпсоване життя і гора проблем. Для когось ці 27 млн - просто сепаратисти, яких потрібно знищити або "пацифікувати", і це не від слова "пацики". Скільки таких ситуацій довкола - страшно навіть уявити. Подумав, що мабуть в 39-52 роках в якомусь аргентинському під'їзді цілком могли знайти листівку про те, що ніякі західні українці насправді не сепаратисти, вони просто хочуть мати свою державу...

Ніка

Ніка влітку.

Арсен Барісич, Зе, і я

     Іноді мені в стрічку потрапляють відео деяких "активістів", більшість з яких на мою думку абсолютно не гідні цього титулу. І от вже рік в них мода - при зупинці їх патрульними за очевидні порушення, тиснути на те, що авто поліції не мають дозволів на "люстри", мігалки, чи як ще їх там звуть.
    Патрульні всі реагують однаково - розводять руками і мичать, наче барани. Виглядає це реально жалюгідно, і на таке витирання ніг об залишки цієї держави соромно дивитись навіть цинічному мені Тому якось на досугє я написав звернення до Управління Патрульної Поліції з логічним питанням вибити собі ці дозволи, або пояснити чому це неможливо. Було це 24.05.19.

Люди не бідкаються

Зранку чистили Океан, тепер Нова Пішта, ну що за день
Є у Львові одне відділення, дуже центральне і дуже зайняте, яким я постійно користуюсь, і де постійні проблеми з терміналами. То не приймає карту, то один термінал на всіх операторів, то приймає карту з 10-го разу, а про пайпас можна було лише мріяти.

- А люди? Як же люди?
- Бідкаються люди!
- До операторів зверталися?
- Оператори розводять руками...
...

Так тривало більше року, аж поки під час підйому до себе від відділення я не зареєстрував скаргу в кол-центрі Нової Пішти. Згодом вони мені відзвонили і все розпитали. В результаті тепер кожен оператор має робочий термінал з пайпасом. Не дякуйте

     Мораль. Якщо людей щось не влаштовує - вони мовчать. Точніше, вони бідкаються. Але бідкаються не туди куди потрібно, а між собою на кухнях. Я спостерігав це на всіх своїх роботах, і взагалі бачу це все життя. 90% людей мовчатимуть і бідкатимуться одне одному, вважаючи, що про їх проблеми має бути відомо автоматично. А насправді - мовчати і бідкатись - найгірше, що ви можете зробити. Більшість проблем дуже швидко вирішаться, якщо лише сказати про них вголос тим, хто може вирішити питання.

4ocean

Чудовий приклад як людина може зробити щось Велике, крім місії набивання великого черева!

Ці два чуваки-серфери вирішили, що серфати в океані пластику і іншого гівна їм не хочеться, але вони не повторили патерн "Люди бідкаються", а взялись до справи.

Як результат, ініціатива працює в 27 країнах, і з океану вивезено дофіга тон пластику.

Тепер, вибираючи з моря сміття, я робитиму це з їхнім брендовим браслетиком на руці, який можна купити на сайті 4ocean.com, і таким чином підтримати проект.