google analytics

Monday, February 20, 2012

Дублін

Давно хотів написати пост про Дублін, та все якось не випадало - ввечері треба пити віскі, пляшок від якого на підвіконні в кімнаті Тараса зібралась вже ціла колекція. От з нього і почнемо, хоч якось трохи аморально починати з віскі, коли вечір провів з Гінесом - може бути жорстокий бодун...
Отже, два чи не найбільш туристичні об"єкти Дубліна - пивоварня Гінес і самогоноварня Джемісон, з них і почнемо !

Гіннесс
 
Гінес знаходиться в досить таки страшненькому районі, дещо схожому на промзону в районі Рогатки. Вхід в музей коштує біля 10 євро, в цю суму входить шарова пінта Гінеса в ресторані Гравітація на 7-му поверсі, звідки відкривається чарівний вид на Дублін.
Мій топографічний кретинизм проявився у Дубліні в найгіршому вигляді. Можливо тому, що один з колег чудово орієнтується на місцевості, і нас кругом водить.
Так схоже на завод львівського пива...
Гінес, напевне адмін-будівля.
Вхід у музей.

Що це таке - я не знаю. Але я трохи злий, що блогспот припинив перевертати картинки :-(




І тут синій "екран смерті". Навіть Гінесс від нього не захищений.


Телевізори всередині пивних бочок.


Ці фото зроблені з ресторану. В ресторані стоїть страшний гамір - там купа бухаючих людей.

Але в принципі згори все виглядає не так і круто...

Джемісон
Віскі Jameson - це те, що разом з Гінесом робить Дублін відомим містом. І там також є музей, який також коштує в районі 10 євро. І там також наливають 50 грам віскі на шару. 
Jameson Distillery знаходиться практично в центрі міста.


Люстра з пляшок.
Коротко про процес виготовлення віскаря. Отже, береться зерно. Яке - не суттєво. Воно якимось там чином проростає, утворюється брага, і запускають все це діло...
В величезний самогонний апарат, модель якого і представлена в цьому музеї.


І стікає з того величезного змієвика-конденсатора чистий первак. Точніше, чистим він стає після трикратної перегонки, яка власне і є однією з відмінностей ірландського віскі від, скажімо, американського.
І потім настає основна фаза приготування віскі, яка триває мінімум три роки - Maturation - "дозрівання". Отриману рідину заливають у дерев"яні кадуби, де мрія програміста настоюється н-ну кількість років, аж доки його не продадуть.
І от настає головна фаза екскурсії - дегустація віскаря.
Віскі за 5.000 - його можна купити.
І цей теж можна купити :)
Ну це так - дешевий шмурдяк, але теж можна купити :-)

Не розумію, чому я почав з віскі і пива, я цього зовсім не хотів, так вийшло. Переносити влом.

Дублін

Отже, Дублін- веселе місто з купою бухих людей молодого віку, неймовірним громадським транспортом, купою пабів і ресторанів, які вже трохи замахали своєю бульбою. З неймовірно чистими вулицями, по яким, здається, можна ходити без взуття. З вітряною погодою і вічною весною...
Аеропорт. Цей наплечник певно якийсь нещасливий - його гублять вже вдруге, правда цього разу його за добу знайшли, і привезли прямо в готель.
Ранковий Дублін, вулиця О"Коннелл.

Автобусна зупинка. Всі написи дубльовані на ірландській мові, якій це, нажаль, навряд чи допоможе - вона скрізь витіснена англійською :(


Ну от, напишу про те, що мене в Дубліні вразило найбільше, і піду нарешті спати.


Транспорт
Громадський транспорт Дубліна і околиць справляє неймовірно сильне враження на українця. Побачивши це, ще більше розумієш, в якій дупі знаходиться ця життєво важлива сфера в нас.
Даблдекери. Ніяких маршруток-скотовозок. Замість них ідеально чисті і швидкі великомісткі автобуси, що рухаються суворо за розкладом. Ганяють з вражаючою швидкістю, думаю що на 2-му поверсі на повороті можна всратись.
По всьому центру є отакі пункти прокати велосипедів, які знаходяться в дуже доброму стані, і паркуються в отакі гнізда.
Оплата за них відбувається теж автоматично - цим приладом.
А тепер моє улюблене - дублінський... трамвай !
Так, це не спейс шаттл, це - трамвай. Він має довжину десь до 30-40 метрів, всередині абсолютно не гірший, ніж ззовні. Пілотується людиною, але процес продажу квитків абсолютно роботизований. Всі зупинки в трамваї оголошуються машиною, та пишуться на табло.
Квитки продає отака машинерія, з якою не склало проблеми розібратися навіть мені. Вона навіть може говорити голосом, описуючи твою наступну дію.

Трамвайна зупинка. Пляшок, бичків - нема.
А це для проїздних квитків.
Трамвай зсередини. Чистота просто неймовірна.

Кабіна пілота трамвая. Водієм його назвати язик не повернеться :)
Залізнична станція Коноллі майже в центрі міста. Звідси ми їхали приміською електричкою у містечко за 25 км від Дубліна.
А ось ця електричка всередині. Коментарі зайві.

Місто цікаве, але часу на його дослідження недостатньо. День зайнятий роботою, ранком хлопці вставати не бажають ні за які гроші, ввечері треба пошукати де поїсти і випити віскі. Отже, основна маса місць відвідано у вихідні, які ми провели досить плідно.
Різниця температури повітря між Львовом і Дубліном на день відльоту становила приблизно 30 градусів, зима тут виглядає отак:
Пальми ??


Чайки на березі річки Ліффе.

Місто, принаймні там, де ходили ми - дуже чисте. Нема ні бруду від людей, ні калюж, ні болота. І результатів відхаркування нема теж - в нас під ноги плюють всі - від депутата до гопніка, а тут я жодного разу не бачив таких "прикрас" на тротуарах. Прибиральниць - нема, замість них їздять отакі пилососи:
Одна з центральних вулиць - Графтон стріт. Прибиральники таки є, але без віників :)


Ірландський смітничок.


1 comment:

Sergii B. said...

електричка просто супер. можна на велосипедi кататись всерединi.
хочу в Дублiн...