Втрачені фрагменти і протезування

#дивнехоббі

Деякі фрагменти вже неможливо відновити. Але! Такі пацієнти проходять стадію протезування, і живуть надалі повноцінним життям!

 

Як Форду мізки до голови скотчем примотали

Частина перша. Сон в Загребі.

    

 Відколи я побачив Хорватію, я мріяв приїхати туди з сапбордом. Круто в Хорватії мало б бути тому, що узбережжя там дуже порізане і нелінійне, з безліччю заток і островів, а отже цікаве для дослідженнь. Одна проблема - пізно вже, кінець вересня, а значить хрінзна яка там буде погода і море. 

Ночувати взагалі-то правильно в Будапешті, але ми вирішили їхати до Загреба. Їхати туди далеко, добрались ми пізно, і дорогою я неслабо так зає%ався,  тому єдиною моєю мрією було доїхати до готелю і завалитись спати, навіть на голодний шлунок. І ось вже Загреб, порожні нічні вулиці, і навіть наш готель! А далі - таке бажане ліжко, і відрубайтен до 11 ранку. Це парішає все! Я пару раз, традиційно для стомленого мене, рявкнув на штурмана за те що тупить, і завернув з вулиці в якийсь забичений провулок, в кінці якого ГПСиха обіцяла мені наш готель і моє ліжко. Передбачаючи швидкий кінець цих тортур, я повільно під'їхав до готелю, і помітив, що стати там немає де. Точніше, стати є де, але треба туди моститись, а я вже не в стані, терену я не знаю,  довкола темно. І я вирішив поїхати назад в пошуках кращої долі.

Нове надходження

 В стаціонар доставлений ще один пацієнт в стані середньої важкості. Готуємо до серії операцій і подальшої реабілітації. Двох інших готуємо до виписки 😄