Вид з вікна офісу

Давно хотів цю красу сфоткати, ніяк руки не доходили. Зараз же багато аутентичних краєвидів втрачено безнадійно, але і те що лишилося, сподіваюсь, вражає...



Внизу Логіка зробила стоянку, там теж був пустир, на якому орендарі інших приміщень заводу, регулярно палили сміття прямо в нас під вікнами. Ніякі заходи не допомагали. Забув як зветься та контора - рідкісні дегенерати там працюють...
Приміщення за стоянкою відгороджено від нас залізним парканом. Якийсь час там навіть був озброєний охоронець, тепер десь подівся. Що він там охороняв - не маю гадки, все цінне давно розікрали металошукачі. Але кажуть багато мотлоху зберіглося, хоча сам не лазив.


Ну а це просто результат боротьби індастріала з природою. Як бачимо - на користь природи. Одного разу навіть спостерігали фотосесію якихось дівок на цих руїнах.

епідемія...

Іванку трохи загребло, викликали лікаря. Прийшов, послухав, нічо не сказав, зате поговорили про теорії Норбекова (побачив на столі його книжку) і загадковість людського тіла для сучасної медицини, а також троха про єдність душі і тіла і карму. На питання чи ми всі помремо сказав що не всі - деякі лишаться. Чесно признався що не знає як нас лікувати бо наші душі для нього загадка. Ну це те що я зрозумів з його не дуже послідовних фраз. На прощання без всяких емоцій між словами згадав що хтось там йому задзвонив і сказав що в Трускавці знайшли чуму (!), потому випив горня чаю без цукру, отримав 15 грн і пішов геть. А, ще лишив мені свій мобільний, певно якщо захочеться про карму поговорити.