Кубики

В цих мішечках знаходиться засіб реалізації архітекторських, і взагалі творчих, фантазій. Насправді це набір чурок різного розміру і форми, з яких можна щось будувати. Чому їх два - тому що це значно розширює можливості архітектора, ось і замовили другий комплект. Хотів би мати ще й третій :-)
Взагалі-то це купувалося Ярославі, але виявилося що це неймовірно цікаве заняття для мене - радість від вдало побудованої конструкції подібна до відчуття від вдало побудованого програмного коду.
Вигляд "замку" обмежений фантазією автора і типом/кількістю матеріалу. Але цей простір достатньо широкий - перевірено !
















Приклади робіт:









































Оцей поки що найбільший:




















Для масштабу:




















Основа:




















Детальніше:



















Ще детальніше:




















Ось ще:

І його основа:



Піраміда:
Сама по собі - дуже нестійка конструкція, більше 3-х поверхів валиться, тому потребує підтримки:

Лиса гора, Львів

Ми на Лисій горі у Львові. Ярослава забралася туди сама своїми лапками. За нами - Знесіння і Шевченківський гай.


P.S.
Лиса гора - одне з найчарівніших місць у Львові, частина парку Знесіння

Перші листочки

Наше деревце випустило перші листочки (http://emkoval.blogspot.com/2009/04/blog-post.html) і нарешті стала відома його порода. Як не дивно, це - клен. Дивно тому що я в тому лісі кленів не бачив :-)

Де працює тато ?

Логіка вже другий рік поспіль організовує конкурс великоднього малюнку для дітей працівників. Отже, мені випала нагода достроково виконати свою обіцянку Іванці і Ярославі, і показати їм де працює і як важко він заробляє на шмат хліба і "рибку на канапки" (С) Ярослава.

Дерева

Нарешті прийшла весна і ми зреалізували свою ідею - посадити для Ярослави деревце у нашому парку. Нарешті мій мозок згенерував щось путнє - це деревце зростатиме разом із нею, і виросте велике-превелике, як слон :-)
Я чомусь був упевнений, що дістати саджанець, скажімо, дубочка, не складе жодних проблем - куплю на базарі. Але похід туди приніс розчарування - виявилося що продають там лише плодові дерева. Наступним кроком було гуглювання цього питання, що вивело мене на слід декількох фірм, які займаються озелененням і ландшафтним дизайном. І тут облом - вони продають декоративні дерева, які висаджують на подвір"ях особняків. Туї, падуби, в кращому випадку - клени. Дубів - нема. Наступна ідея викопати деревце в іншому парку щоб пересадити в наш трохи пахла вар"яцтвом, тому за деревами ми направилися у Брюховицький ліс. За порадою Іванки вийшли чомусь біля цвинтаря, і з лопатою в руках направилися вздовж могил шукати дуби.
Ще в маршрутці мене непокоїла одна думка - виявляється що дерева на зиму скидають листя і тому відрізнити дуб від не-дуба дещо складно. Блукали і шукали з півгодини. Здобиччю стала сосна і дерево невідомої породи, на якому я з нетерпінням чекаю листя для його ідентифікації.
Посадка відбувалася в суботу зранку, оскільки народу в парку в той час небагато, публіки ми не назбирали і міліцію на нас теж ніхто не викликав. Правда все було цілком легально - я заздалегідь попросив дозволу у працівників парку на цю акцію...